- •Поняття договору в цивільномуправі.
- •Свобода договору та її межі.
- •Консенсуальні і реальні договори. Односторонні і двосторонні договори. Відплатні та безвідплатні договори.
- •Попереднійдоговір. Змішанийдоговір.
- •Публічний договір. Договір приєднання.
- •6. Договір на користь третьої особи.
- •7. Зміст договору. Істотні умови договору.
- •8. Укладення договору.
- •9. Зміна і розірвання договору: підстави, порядок та правові наслідки
- •5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною аборозірванням договору.
- •10. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, його значення в сучасних умовах, сфера застосування та джерела правового регулювання.
- •Судовий прецедент
- •Договір (наприклад - попередній договір або договір запродажу).
- •11. Сторони в договорі купівлі-продажу. Право продажу речі. Форма договору купівлі-продажу
- •12 Зміст договору купівлі-продажу
- •14. Гарантії якості товару в договорі купівлі-продажу. Гарантійний строк і строк придатності. Стаття 675. Гарантії якості товару
- •2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
- •3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
- •15. Права та обов’язки покупця. Правові наслідки порушення покупцем своїх зобов’язань.
- •16. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •17. Договір поставки
- •18. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •19. Договір міни (бартеру)
- •20. Договір дарування
- •21. Відмова від договору дарування. Розірвання договору дарування.
- •22. Пожертва як різновид дарування
- •23. Договір ренти.
- •24. Договір довічного утримання: поняття, ознаки. Сторони у договорі.
- •25. Форма договору довічного утримання (догляду). Зміст договору.
- •32. Договір прокату
- •33. Договір оренди земельної ділянки
- •34.Договір найму(оренди)будівлі або іншої капітальної споруди.
- •35.Договір найму(оренди)транспортного засобу.
- •36. Договір фінансового лізингу : поняття,джерела правового регулювання,сфера застосування.Сторони у договорі.Форма договору фінансового лізингу.
- •37.Зміст договору фінансового лізингу. Відповідальність продавця (постачальника) предмета
- •38 Договір найму житла: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •39.Сторони у договорі найму житла. Особи, які постійно проживають з наймачем. Тим часові мешканці
- •40. Предмет договору найму житла. Плата за користування житлом. Строк договору найму житла.
- •41. Права та обов’язки сторін за договором найму житла. Припинення договору.
- •42. Договір позички.
- •1) Односторонній або двосторонній; 2) реальний або консенсуальний;3) безвідплатний.
- •43. Договір підряду: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання.
- •44. Сторони в договорі підряду. Система генерального підряду.
- •45. Предмет договору підряду. Ціна в договорі підряду. Кошторис
- •46. Права та обов’язки сторін за договором підряду. Ризики підрядника. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором підряду.
- •47. Договір побутового підряду
- •48.Договір будівельного підряду: поняття, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони у договорі. Укладення договору будівельного підряду.
- •49.Зміст договору будівельного підряду. Права і обов’язки сторін. Порядок передання та прийняття виконаних робіт. Відповідальність сторін за договором.
- •50.Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •51.Поняття та види перевезень, джерела їх правового регулювання
- •52.Договір перевезення вантажу
- •58. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) чи пошкодження речі. Особливості відповідальності професійного зберігача.
- •61. Страхування як цивільно-правовий інститут. Поняття страхування та джерела його правового.
- •62. Страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач.
- •Зміст договору страхування.
- •66. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, ознаки, сфера застосування. Сторони у договорі.
- •Сторони договору комісії
- •71. Зміст договору комісії. Права та обов’язки сторін, їх зміст та порядок виконання.
- •72. Припинення договору комісії.
- •73. Поняття та ознаки договору управління майном. Джерела правового регулювання. Сторони у договорі.
- •74. Договір позики: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі.
- •75. Зміст договору позики. Форма договору.
- •76. Кредитний договір: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •77. Сторони в кредитному договорі.
- •78. Зміст кредитного договору. Форма договору.
- •79. Договір споживчого кредиту
- •80.Договір банківського вкладу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Види вкладів.
- •81. Сторони в договорі банківського вкладу. Укладення договору
- •10.1. Якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то
- •3.2. Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
- •82. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу, їх виконання
- •83.Договір банківського рахунку: поняття, ознаки, джерела правового регулювання.
- •84. Сторони в договорі банківського рахунку. Укладення договору
- •85. Права та обов’язки сторін за договором банківського рахунку. Овердрафт. Підстави і черговість списання коштів з рахунка.
- •86. Договір факторингу: поняття, ознаки, джерела правового регулювання. Сторони в договорі
- •87. Загальна характеристика договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, їх види, вимоги до форми.
- •88. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності: поняття, види.
- •89. Ліцензійний договір
- •90. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.
- •91. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •92. Договір про спільну діяльність: поняття, ознаки, сфера застосування, джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Форма договору про спільну діяльність. Зміст договору.
- •93.Поняття договору простого товариства. Вклади учасників простого товариства. Правовий режим спільного майна
- •94. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства. Розподіл між учасниками прибутків, спільних витрат і збитків
- •95.Припинення договору простого товариства.
- •96. Зобов’язання і зпублічної обіцянкив инагороди.
- •97 Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •98 Поняття і значення зобов’язань із відшкодування шкоди. Елементи зобов’язання із відшкодування шкоди. Підстави (умови) виникнення зобов’язання із відшкодування шкоди
- •100. Відшкодування шкоди, завданої при здійсненні особою права на самозахист та у стані крайньої необхідності.
- •101. Відшкодування шкоди, завданої працівником.
- •104. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою
- •105. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •107. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Розмір і порядок відшкодування
- •108.Зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт чи послуг.
- •109. Зобов’язання із набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави
- •116Право на обов’язкову частку у спадщині
- •117.Форма заповіту.Посвідчення заповіту при свідках
- •118.Право заповідача на скасування та зміну заповіту.Недійсність заповіту
- •119.Умови спадкування за законом. Черговість спадкування за законом, зміна такої черговості. Спадкування за правом представлення.
- •3. Спадкування за правом представлення
- •120.Загальний порядок прийняття спадщини. Особливості прийняття спадщини окремими категоріями спадкоємців.
- •122) Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія). Відумерлість спадщини.
- •123) Задоволення спадкоємцями вимог кредиторів спадкодавця.
- •124) Свідоцтво про право на спадщину та порядок його одержання. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Визнання свідоцтва недійним
- •125) Поняття та ознаки спадкового договору. Сторони спадкового договору. Форма спадкового договору.
6. Договір на користь третьої особи.
Стаття 636. Договір на користь третьої особи
1. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. 2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. 3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. 4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
За договором на користь третьої особи боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок не на користь кредитора, а на користь третьої особи, встановленої в договорі або не встановленої в ньому. Визначення третьої особи в договорі не є обов'язковим для такого роду договорів. До такого виду договорів можна віднести договір перевезення (ст. 908 ЦКУ), договір страхування (ст. 979 ЦКУ) та інші.
У випадку, коли третя особа відмовляється від права, наданого їй договором, такий договір стає звичайним договором між боржником та кредитором без обтяжуючих ознак, якщо інше не випливає із суті самого договору.
(+Додатково)
Оскільки договори укладаються певними особами (сторонами цього договору) для досягнення певної мети, то, як правило, її досягненням охоплюється набуття певних прав самими сторонами, у чому й полягає корисність цих договір для них. Водночас це не обов'язково, і хтось зі сторін договору, укладаючи його, може піклуватися про іншу особу, сторонню для цього договору. Такі договори укладаються на користь третьої особи, яка встановлюється у договорі або не встановлена в ньому. Це можуть бути випадки, коли кредитор призначив третю особу в інший спосіб, ніж шляхом вказівки у договорі, або сторони взагалі визначили укладений між ними договір як договір на користь третьої особи, без її індивідуалізації (договір на користь майбутньої дитини, дружини, чоловіка кредитора, пред'явника страхового свідоцтва та ін.). Невизначеною третьою особою може виступати й установа, яку буде створено у майбутньому (наприклад, установа, створена на підставі заповіту кредитора) і якій будуть передані права третьої особи. При цьому слід мати на увазі, що такий договір повинен містити чіткі ознаки, які б дозволили при виконанні індивідуалізувати таку третю особу, інакше не можна говорити про існування в цьому випадку договору на користь третьої особи. Так, при укладенні договору страхування на користь майбутньої дитини, необхідно вказати її батьків, з тим щоб згодом, з настанням страхового випадку, чітко визначити суб'єкта виконання страхового зобов'язання1.
Отже, на користь третьої особи можна "виговорити" право, яким ця особа може скористатися чи відмовитись від нього2. Оскільки третя особа стороною договору не є, але вигоду набуває саме вона, ця особа йменується вигодонабувачем.
Найпоширенішим є укладення на користь третьої особи договору страхування (ст. 985 ЦК), управління майном (ст. 1034 ЦК), банківського вкладу (ст. 1063 ЦК). Є бачення, що на користь третьої особи також можуть укладатися договори перевезення та лізингу3. Крім того, окремі договірні конструкції можуть передбачати встановлення зобов'язань на користь третьої особи як самостійного положення договорів купівлі-продажу (ст. 655 ЦК), найму (ст. 759 ЦК), зберігання (ст. 936 ЦК), спільної діяльності (ст. 1130 ЦК), спадкового договору (ст. 1302 ЦК).
По-перше, третя особа набуває лише прав за цим договором і не наділяється обов'язками (за певними винятками, коли прийняли на себе обов'язки або ці обов'язки покладені на них законом, наприклад, за договором перевезення). Ці права стосуються того, чи приймати від боржника за договором виконання, чи відмовитися від цього; вимагати від боржника виконання чи ні. Адже це право і його здійснення відбувається виключно за волею носія (частини 1-3 ст. 12 ЦК).
По-друге, специфічність такого становища, за яким третя особа, не будучи стороною договору, має певні права, що слідують з цього, відрізняє її від третіх осіб, які отримують виконання. Відповідно розрізняються й договори (а) на користь третіх осіб та (б) про виконання третій особі. Третя особа за останнім договором вимагати його виконання не має права.
По-третє, боржник за таким договором зобов'язаний виконати свій обов'язок не кредитору, а третій особі, на користь якої укладався цей договір (ч. 1 ст. 636 ЦК).
По-четверте, у свою чергу, остання може вимагати виконання договору, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч. 2 ст. 636 ЦК). Проте внаслідок цього заміни кредитора у зобов'язанні не відбувається, і вигодонабувач не витісняє кредитора з зобов'язання'.
По-п'яте, якщо третя особа виявила намір скористатися наданим їй за договором правом, з цього моменту сторони договору не можуть розірвати або змінити його без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. З ст. 636 ЦК України). При цьому вираження третьою особою наміру скористатися правом є юридичним фактом, з яким норма ЦК пов'язує настання правових наслідків, вольовою дією.
Цивільне законодавство не визначає форми, в якій третя особа може виразити намір скористатися своїм правом. Тому це може бути зроблено й усно, і письмово, і шляхом конклюдентних дій. Наприклад, третя особа може виразити намір надісланням відповідної заяви сторонам договору, прийняттям належного їй (страхової виплати, відшкодування) тощо. У зв'язку з викладеним постає питання щодо наслідків дій сторін з розірвання чи зміни договору, вчинених без згоди третьої особи вже після виразу нею наміру скористатися правом.
Оскільки надати виконання третій особі зобов'язаний боржник, то і намір її повинен бути спрямований саме до нього. Однак не буде порушенням і повідомлення про намір скористатися правом не боржника, а кредитора.
Зміну чи розірвання договору сторонами з порушеннями приписів ч. З ст. 636 ЦК України третя особа може оскаржити в суді і вимагати недійсності цих правочинів. Так, недійсним може визнаватися відступлення кредитором права вимоги іншій особі, вчинене після виразу наміру третьої особи прийняти належне їй за договором.
По-шосте, при відмові третьої особи від права, наданого їй за договором, сторона, яка уклала договір, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору. Так, якщо третя особа за укладеним на її користь договором про управління майном або банківського вкладу тощо відмовиться від отримання виплат, установник управління або відповідно вкладник має право вимагати виплат йому.
По-сьоме, у разі коли третя особа вимагає від боржника виконання за договором, останній може висувати проти цього такі само заперечення, як і кредиторові, тобто поведінка боржника в цьому разі не відрізняється від того, кому ним надається виконання.