Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ponyattya_dogovoru_v_tsivilnomupravi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
410 Кб
Скачать
☆

19. Договір міни (бартеру)

Стаття 715

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

Коментар:

Договір міни входить до групи договірних зобов'язань, направлених на оплатну передачу майна у власність.

Основною індивідуалізуючою ознакою такої передачі є те, що зустрічне надання за відчужене майно має товарну форму, а не грошову. За договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Правова природа. Договір міни є консенсуальним, оплатним і двостороннім.

Двосторонність договору міни полягає в тому, що кожна зі сторін цього правовідношення має не лише права, а й обов'язки. Ця ознака бартерного договору опосередковано виражена в положенні частини другої коментованої статті - кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, що, тим не менше, не дозволяє віднести бартер до класичного договору купівлі-продажу. Важливо лише, щоб зобов'язання однієї чи іншої сторони в договорі міни не були підмінені грошовим зобов'язанням на весь розмір належного з неї надання.

Спеціальні принципи вирішення питання про перехід права власності на майно. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, за загальним правилом, право власності на товари, отримані від контрагента за договором міни, перейде до набувача цих товарів лише після взаємного передання належних з нього товарів контрагенту. Разом з тим, сторони вправі відійти від такого порядку переходу права власності та визначити у своєму договорі міни інші умови щодо моменту зміни власника товарів.

Джерела правового регулювання

1.ЦКУ

2. Як зазначено у ч. 6 ст. 715 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни, як, наприклад, це зроблено Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».

20. Договір дарування

Поняття

- Належить до групи договорів про передання майна у власність.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передаєабозобов'язуєтьсяпередати в майбутньомудругійстороні (обдаровуваному) безоплатномайно (дарунок) у власність.

Ознаки

1) односторонній або двосторонній;

Стаття 725. Обов'язокобдаровуваного на користьтретьої особи

1. Договором даруванняможе бути встановленийобов'язокобдаровуваноговчинитипевнудіюмайнового характеру на користьтретьої особи абоутриматисявідїївчинення (передатигрошову суму чиіншемайно у власність, виплачуватигрошову ренту, надати право довічногокористуваннядарункомчийогочастиною, не пред'являтивимог до третьої особи про виселеннятощо)

2) реальний або консенсуальний;

Договірдарування з обов'язкомпередатидарунок у майбутньому

1. Договором даруванняможе бути встановленийобов'язокдарувальникапередатидарунокобдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певнийтермін) абоуразінастаннявідкладальноїобставини. Тоді консенсуальний.

3) безвідплатний.

Договір, щовстановлюєобов'язокобдаровуваноговчинити на користьдарувальника будь-яку діюмайновогоабонемайнового характеру, не є договором дарування.

Сфера застосування договору дарування визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин.).

Сторониудоговорідарування

- Дарувальник

- обдаровуваний

1. Сторонами у договорідаруванняможуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна РеспублікаКрим, територіальна громада.

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права даруватимайнодітей, підопічних.

3. Підприємницькітоваристваможутьукладатидоговірдаруванняміж собою, якщо право здійснюватидарування прямо встановленоустановчим документом дарувальника.

Цеположення не поширюється на право юридичної особи укладатидоговірпожертви.

4. Договірдаруваннявідіменідарувальникаможеукластийогопредставник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановленоіменіобдаровуваного, є нікчемним.

Предмет договору дарування

1. Дарункомможуть бути рухоміречі, втомучислігроші та цінніпапери, а такожнерухоміречі.

2. Дарункомможуть бути майнові права, якимидарувальникволодієабоякіможутьвиникнути у нього в майбутньому.

Форма договору

Стаття 719. Форма договору дарування

1. Договірдаруванняпредметівособистогокористування та побутовогопризначенняможе бути укладенийусно.

2. Договірдаруваннянерухомоїречіукладається у письмовійформі і підлягаєнотаріальномупосвідченню.

3. Договірдаруваннямайнового права та договірдаруванняз обов'язкомпередатидарунок у майбутньомуукладається у письмовій формі.

У разінедодержанняписьмовоїформицейдоговір є нікчемним.

4. Договірдаруваннярухомих речей, якімаютьособливуцінність, укладається у письмовійформі. Переданнятакоїречі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, щообдаровуванийзаволодів нею незаконно.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

"валютні цінності":

валюта України;

платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

іноземна валюта;

платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті;

банківські метали.