1. Поняття договору в цивільномуправі.

Договоромвизнається угода двохчибільшеосіб, яка спрямована на встановлення, змінучиприпиненняцивільнихправовідносин.

Отже, договору як юридичному факту властивітакіознаки:

1) в договорівиявляється воля не однієї особи (сторони), а двохчикількох, причомуволевиявленняучасників за своїмзмістом повинно збігатися і відповідатиодне одному;

2) договір — цетакаспільнадіяосіб, яка спрямована на досягненняпевнихцивільно-правовихнаслідків: на встановлення, змінуабоприпиненняцивільних прав та обов'язків.

2. Свобода договору та її межі.

ЦК у ст. 6 передбачаєможливістьукладеннядоговорів, прямо не передбачених актами цивільногозаконодавства, за умовиїхньоївідповідностізагальним засадам цивільногозаконодавства, вимогамрозумності та справедливості та звичаямділового обороту.

Сторони самівизначаютьзміст договору, вибирають контрагентів. Свобода договору полягає в можливості відступу від від положень аків цивільного законодавства, якщо імперативність не випливає з їх змісту або їз суті відносин між сторонами.

Межісвободи договору визначаються також з урахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3. Консенсуальні і реальні договори. Односторонні і двосторонні договори. Відплатні та безвідплатні договори.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинитипевнідіїабоутриматисявід них, а друга сторона наділяєтьсялише правом вимоги, без виникненнязустрічногообов'язкущодопершоїсторони.

Договірє двостороннім, якщо правами та обов'язкаминаділеніобидвісторони договору.

Реальні договори вважаються укладеними, тобто набувають юридичного значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій (скажімо, договір позики слід уважати укладеним не з моменту угоди між сторонами про позику, а з моменту, коли позикодавець передав позичальникові певну суму грошей).

Консенсуальні договори вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору (наприклад, купівля-продаж, найом, підряд тощо).

відплатні (де надається зустрічне майнове задоволення у вигляді грошей, майна, роботи, послуг — купівля-продаж, міна, підряд, комісія);

- безвідплатні (ніякий майновий еквівалент не передбачається — договір дарування, безоплатного користування майном).

4. Попереднійдоговір. Змішанийдоговір.

( ст. 635)Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Iстотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена,- у письмовій формі.

2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.