1. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.

2. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.

3. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

2.Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Об'єктом злочину є моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.

Потерпілими від злочину є неповнолітні — особи чоловічої або жіночої статі, які не досягли 18-річного віку.

Втягнення — це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї; у такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

Об'єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітніх:

1) у злочинну діяльність;

2) у пияцтво;

3) у зайняття жебрацтвом;

4) у заняття азартними іграми.

Втягування неповнолітнього в злочинну діяльність проявляється в діях дорослої особи, пов'язаних з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього і вчинених з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах: переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і спосіб вчинення злочину, розпивання спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшення схилення його до вчинення злочину.

Втягнення в злочинну діяльність означає втягнення у вчинення одного чи кількох злочинів.

Втягнення в пияцтво — це неодноразове спільне з неповнолітнім вживання спиртних напоїв або придбання для нього таких напоїв. Зайняття жебрацтвом — це систематичне випрошування грошей у сторонніх осіб. Втягнення в азартні ігри — це умисне схилення до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення винною особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього в злочинну або іншу антигромадську діяльність незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин.

Суб'єкт злочину — осудна особа, яка досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

*********************************************

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 5

1.Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.

2.Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.

3.Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.

1. Об’єктивна сторона — це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільна небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільна небезпечними наслідками, причинним зв 'язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.

Обов’язкові та факультативні ознаки СС необхідно визначати в залежності від виду складу злочину та їх закріпленості в статтях Особливої частини.

ОБОВЯЗКОВІ:

- Суспільно небезпечне діяння - це конкретний акт суспільно небезпечної, протиправної, усвідомленої вольової поведінки людини у формі дії або бездіяльності.

а)Дія конкретний акт активної суспільно небезпечної, протиправної поведінки суб’єкта.

б)Бездіяльність – пасивна форма суспільно небезпечної, протиправної поведінки особи.

Ця ознака є обов’язковою для будь-якого складу злочину.

- Суспільно небезпечні (злочинні) наслідки- шкода (збитки), що заподіюються злочинним діянням об’єкту – суспільним відносинам, охоронюваним крим законом, або небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.(майнова аобо фізична)

- Причинний зв’язок між діянням і настлідком-це об’єктивний зв'язок між явищами, коли одне з них (причина) породжує інше (наслідок).

Ці дві ознаки є обов’язковими для кваліфікації злочинів з матеріальним складом та факультативними для злочинів з формальним та усіченим складами.

ФАКУЛЬТАТИВНІ:

1. місце вчинення злочину-відповідна територія або інше місце, де вчиняється злочинне діяння

2. час вчинення злочину-відповідний проміжок часу, протягом якого вчиняється злочинне діяння

3. спосіб вчинення злочину-сукупність відповідних прийомів, методів вчинення злочинного діяння.

4. знаряддя вчинення злочину

5. засоби вчинення злочину-предмети матеріального світу, які використовуються при вчиненні злочинного посягання.

6. обстановка вчинення злочину-об'єктивні умови, в яких вчиняється злочин

Вказані факультативні ознаки можуть бути обов’язковими, якщо це буде закріплено у диспозиції статті Особливої частини.

2.. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах:

- умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання ст..116;

- умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини ст..117;

- умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця ст.118.

1) Сильне душевне хвилювання, викликане протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого. Вид фізіологічного афекту слід відрізняти афект патологічний, що виключає осудність суб'єкта. Вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, але за умови, що воно було результатом перевищення меж необхідної оборони, слід кваліфікувати не за ст. 116, а за ст. 118, як вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Якщо душевне хвилювання було викликане не потерпілим, а іншими особами, ст. 118 не може бути застосована.

2) Відповідальність матері пом'якшується за умови, що вбивство дитини було вчинене під час пологів або одразу після них, тобто законодавець обмежує здійснення цього злочину певним нетривалим проміжком часу, доки особливий психічний і фізичний стан жінки послаблює її здатність керувати своїми діями. В інших випадках відповідальність за вбивство матір'ю своєї дитини настає на загальних підставах.

Момент виникнення умислу у матері вбити новонароджену дитину на кваліфікацію злочину, що розглядається, не впливає.

Суб'єктом цього злочину може бути тільки мати. Співучасники у вбивстві матір'ю новонародженої дитини несуть відповідальність за статтями 27 і 115. Обставини, що пом'якшують відповідальність матері, на співучасників не поширюються.

Покарання за злочин: за ст. 117 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

3) Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони не виключає такої відповідальності, але пом'якшує її. Перевищенням меж необхідної оборони, відповідно до ч. 3 ст. 36, визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Особа, яка захищається, як і особа, яка затримує злочинця, внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного суспільне небезпечним посяганням (що часто виникає раптово), не завжди може точно оцінити відповідність заподіяної шкоди (в цьому випадку позбавлення життя нападаючого чи злочинця) небезпечності посягання чи вчиненого затриманим злочину або точно оцінити обстановку захисту чи затримання. У цьому випадку відповідальність за перевищення меж необхідної оборони або заходів із затримання злочинця виключається (ч. 4 ст. 36).

З суб'єктивної сторони злочин, який розглядається, може бути вчинений тільки умисно.

Вбивство, вчинене з перевищенням меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, за наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 115 (наприклад, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, повторно) має кваліфікуватися не як умисне вбивство за обтяжуючих обставин, а за ст. 118КК.

Покарання за злочин: за ст. 118 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

3. Повідомлення про підозру – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа стає набуває статусу підозрюваного.

Випадки повідомлення про підозру:

1) затримання особи на місці вчинення крим правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні крим правопорушення

Зміст письмового повідомлення про підозру:

1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (ПІБ, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) крим провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація крим правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті.

6) стислий виклад фактичних обставин крим правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення

Вручення письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором.

2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання.

3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зміна повідомлення про підозру

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов’язаний виконати дії, передбачені статтею 278(вручення…) цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

*********************************************

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 6