Екзаменаційний білет № 25

1.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.

2.Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.

3.Поняття та система засад кримінального провадження (принципів кримінального|карного| процесу).

1.Звільнення від крим в-сті — це реалізація державою в особі суду свого повноваження, згідно з яким вона відмовляється за наявності підстав, передбачених КК, від державного осуду особи, яка вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, встановлених законом за вчинення цього злочину.

ВИДИ:

Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення:

1) у випадках, передбачених КК;

2) на підставі Закону України про амністію;

3) на підставі Указу Президента України про помилування.

Від того, де в КК передбачена підстава звільнення від крим в-сті:

1) у Загальній частині

2) в Особливій частині КК

5 ВИДІВ ЗВІЛЬНЕННЯ:

1.у зв'язку з дійовим каяттям - особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від крим в-сті, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завданні нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

2.у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду

3.у зв'язку з передачею особи на поруки - особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку

4.у зв'язку із зміною обстановки - особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від відповідальності, якщо буде визнано, що під час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною

5.у зв'язку із закінченням строків давності.

ст.49:

1) два роки з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менше суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п 'ять років з дня вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років з дня вчинення тяжкого злочину;

5) п 'ятнадцять років з дня вчинення особливо тяжкого злочину.

3. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;(людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави)

2) законність;(дотримання вимог КУ і законів У.)

3) рівність перед законом і судом;(не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять...)

4) повага до людської гідності;(Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність,утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність)

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;(ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом)

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;(Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням)

7) таємниця спілкування;(кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов)

8) невтручання у приватне життя;(Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди)

9) недоторканність права власності;(здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення)

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;(Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили)

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;(особа не може бути примушена визнати свою винуватість)

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;(Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника)

14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;(Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону)

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;(Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг)

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;(Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно)

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;(Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.)

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21) розумність строків;(Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень)

22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

2. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-², 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п’ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-², 369 та 382 цього Кодексу є:

1) Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники;

2) особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій;

3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

*********************************************