1. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.

2. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.

3. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

1. Амністія - є правовим актом держави, згідно з яким повністю або частково від кримін. відповідальності та відбування П. звільняються відповідні категорії осіб, які вчинили відповідні види злочинів. На підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. На підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Закон розрізняє 3 види А:

- повну (передбачається повне звільнення зазначених у законі осіб від кримін. від-сті чи від відбування П.);

- часткову (при частковому звільненні зазначених у законі осіб від відбування П.);

- та умовну (у виключних випадках, з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів).

А. не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну злочином.

Судимість не може бути знята за законом про А.

Закони про А., за винятком законів про умовну А., можуть прийматися не частіше 1 разу протягом року.

Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років.

Полягає у:

звільненні від П. (основн. і додат.), скороченні строку П.,

звільненні від додат. П.

заміну засудженому П. або його невідбутої частини більш м'яким П.

Помилування - акт глави держави, за яким певна особа (чи кілька осіб) повністю або частково звільняється від П., або до неї застосовується більш м'яке П., або ж з особи знімається судимість.

Право на клопотання про п-я має особа, яка:

- засуджена судом Укр. і відбуває П. в Укр.;

- засуджена судом інозем. держави і передана для відбування П. в Укр. без умови про незастосування п-я;

- засуджена в Укр. і передана для відбування П. інозем. державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Укр. рішення про п-я;

- відбула П. в Укр.

2.. Залежно від безпосереднього об'єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, можуть бути таких видів:

1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 210, 211, 212, 212-1, 204, 216).

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів (статті 203-1, 203-2, 205, 206, 209, 209-1, 213, 229, 231, 232, 232-1, 232-2).

3. Злочини у сфері банкрутства (статті 219).

4. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 222-1, 223-1, 223-2 і 224).

5. Злочини у сфері обслуговування споживачів (статті 225, 227).

6. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (статті 233).

Основним об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також право громадян на свободу підприємницької діяльності.

Об'єктивна сторона злочину — діяння у формі дії - Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів(199), контрабанда(201), або бездіяльності- Ухилення від сплати податків, зборів(212)

Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років (Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок); також спеціальний суб’єкт: Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності (219).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) повторно; (наприклад ч.2ст.199)

2) за попередньою змовою групою осіб; (ч.2ст.212)

3) із погрозою вбивства чи тілесних ушкоджень;

4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я;

5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна (ч.2ст.206-протидія зак.госп.діял).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) організованою групою; (ч.3ст.199)

2) службовою особою з використанням свого становища;

3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я; (ч.2ст.206)

4) із заподіянням великої матеріальної шкоди; (ч.2ст.205-фіктивне підприємництво)

5) із спричиненням інших тяжких наслідків (ч. З ст. 206 КК).

3. 3. Крим провадження щодо застосування примусових заходів мед х-ру здійснюється, якщо:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного х-ру встановлюються:

1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або крим правопорушення;

2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння або крим правопорушення цією особою;

3) наявність у цієї особи розладу психічної д-сті в минулому, ступінь і х-тер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або крим правопорушення чи на час досудового розслідування;

4) поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або крим правопорушення і після нього;

5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та ін осіб, а також можливість спричинення ін істотної шкоди такою особою;

6) х-тер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або крим правопорушенням.

Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів мед х-ру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається х-ром розладу психічної д-сті чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.

У крим провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою.

До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів мед х-ру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:

1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом;

2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час крим провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила крим правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

********************************************

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 18