4. Номінальні та реальні макропоказники. Дефлятор ввп.
Інфляційні процеси ускладнюють розрахунки макропоказників. Подолання негативного впливу інфляції при розрахунках вимагає чіткого розмежування номінального і реального ВВП.
Номінальний ВВП (ВВПн) – це ВВП у поточних цінах (ціни, що існують на момент виробництва):
,
де: g1 – обсяг виробництва i-го товару в поточному році; р1 – ціна i-го товару в поточному році.
Таким чином, на величину ВВПн впливають два процеси – динаміка обсягу виробництва, динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – це ВВП, який вимірюється в постійних42 (сталих, незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна (динаміка) обсягів виробництва:
,
де: p0 – ціна i-го товару в базисному році.
ВВПр можна розраховувати шляхом коригування ВВПн на індекс цін (Ір):
де: дефлятор ВВП - це індекс цін, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП:
Індекс цін (Ір) вираховується для з’ясування зміни цін на товари і послуги. Якщо величина Ір<1 – то відбувається коригування ВВПн у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина Ір>1, то відбувається дефлювання – коригування ВВПн у бік зменшення (рис. 2.2).
Рис.2.2. Інфлювання та дефлювання як способи коригування номінального ВВП
Якщо дефлятор (індекс цін) розраховується для ВВП, то для споживчого кошика використовують індекси цін Пааше і Ласпейреса.
Індекс цін Пааше розраховується для мінливої структури споживчого кошика, - як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика поточного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Qt – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді; Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді; P0 - ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін (зміну цін – рівень інфляції, рівень дефляції) за споживчим кошиком поточного періоду (Qt), індекс Пааше (Іp) не в повній мірі відображає ефект доходу43. В результаті маємо занижену оцінку зміни цін (рівня інфляції) при зростанні доходів (і відповідно цін) і, завищену у випадку їх зниження.
Індекс цін Ласпейреса розраховується для незмінної структури споживчого кошика, - як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика базисного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Q0 – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді; Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді; P0 - ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін за споживчим кошиком базисного періоду (Q0), індекс Ласпейреса (IL) не враховує зміни в структурі споживання, що виникають через зміни цін споживчих благ. Відображаючи лише ефект доходу і ігноруючи ефект заміщення44, цей індекс дає завищену оцінку інфляції при зростанні цін і занижену у випадку їх зниження.
Індекс цін Фішера (IF) нівелює недоліки (усереднює значення інфляції), притаманні індексам Пааше і Ласпейреса, розраховується як їх середня геометрична величина:
.
Отже, інфляція вимірюється за допомогою індексу цін (Ір). Темп інфляції (Ті) вираховується наступним чином:
,
де Ір1- індекс цін поточного року, Ір0 – індекс цін минулого року (базисного періоду).
1 Валовий суспільний продукт (сукупний суспільний продукт) – це сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу, як правило рік.
2 Матеріальні послуги – послуги, які існують у формі матеріальної діяльності - транспортні послуги, торгівля, побутові послуги (праця шевця, токаря, прачки тощо).
3 Сфера матеріального виробництва включає галузі та підприємства, що виробляють матеріальні блага (промисловості, будівництва, сільського господарства) та матеріальні послуги (транспорт, торгівля, побутові послуги).
4 Виробнича сфера – це сфера, у якій створюється продукт. Це – промисловість, будівництво, сільське господарство, частково транспорт, зв’язок, комунальне господарство.
5 Невиробнича сфера – це сфера, у якій застосовується непродуктивна праця, а тому продукт не створюється. Це – освіта, наука, охорона здоров’я, культура, спорт.
6 Нематеріальні блага – духовні, моральні цінності, спілкування, знання тощо.
7 Нематеріальні послуги – послуги лікаря, вчителя, юриста тощо.
8 Кожний із факторів (праця, земля, капітал, підприємницька діяльність) створює відповідний дохід, а сума факторних доходів (заробітна плата, рента, процент, прибуток) складає вартість створеного продукту.
9 Баланс народного господарства (система національних балансів) – це система народногосподарського (макроекономічного) обліку, яка використовувалась в СРСР і відповідала звужувальній концепції трактування суспільного продукту.
10 Фонд заміщення використовується для заміни тих засобів виробництва, що протягом даного року вибули з процесу виробництва через зношення. Він складається виключно із засобів виробництва.
11 Фонд споживання – це т частина ВСП, що використовується протягом даного року на особисте споживання. До його складу входять лише предмети споживання.
12 Фонд накопичення – це та частина ВСП, яка використовується для розширення масштабів суспільного виробництва шляхом залучення додаткових засобів виробництва і додаткової робочої сили. За своєю натуральною формою він складається як із засобів виробництва, так і з предметів споживання для додаткової робочої сили.
13 Перенесена вартість складає ту частину вартості ВСП, яка протягом даного року переноситься із засобів виробництва на створений продукт. Вона створена минулою працею, тобто в попередньому періоді, коли вироблялися дані засоби виробництва, тому називається ще й старою вартістю. Наприклад, станок, виготовлений у попередні роки, але його вартість переноситься на продукт, створений у наступному році.
14 Добавлена вартість – це та частина вартості ВСП, що створюється заново протягом даного року і добавляється до старої, перенесеної вартості. Оскільки вона створюється живою працею (робочою силою), її називають новою або новоствореною вартістю.
15 Необхідний продукт складає ту частину чистого продукту, яка використовується ля відтворення робочої сили, тобто підтримання її працездатності, включаючи і продукт для підтримання життєдіяльності членів сім’ї працівників, підготовки нового покоління робочої сили. З необхідного продукту покриваються витрати на харчування, одяг, взуття, утримання житла і комунальні послуги, освіту, лікування, відпочинок, культурні потреби, транспортні витрати тощо.
16 Додатковий продукт – це та частина чистого продукту, що створюється понад необхідний продукт. Додатковий продукт використовується на розширення виробництва, утримання непрацездатних членів суспільства, державні витрати на оборону, управління, соціальну допомогу тощо.
17 В основі балансового методу лежить рівність доходів і витрат. Економічна система є замкненою, і всі витрати на купівлю товарів та послуг неминуче є доходами виробників цієї продукції. Тобто, будь-яка дія, що впливає на витрати, мусить обов’язково відбиватися на доходах, і навпаки – все, що впливає на доходи, надалі відбивається на витратах.
18 Рахунки СНР – двосторонні балансові таблиці, які відображають з одного боку, ресурси, а з іншого – їх використання. СНР включає три основі групи рахунків: для секторів економіки, для галузей економіки, для економіки в цілому (консолідовані рахунки).
19 Активи – все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.
20 Проміжна продукція – 1)це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу; 2) це частина валового випуску, яка використовується для виробництва кінцевих товарів та послуг і набуває форми матеріальних витрат на їх виробництво.
21 Кінцева продукція – 1) товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання, не для подальшої переробки чи продажу; 2) частка валового випуску, яка спрямовується на споживання, інвестування та експорт.
22 Додана вартість – 1) різниця між повною ринковою вартістю товарів (послуг) і матеріальними витратами на їх виробництво; 2) вартість, що створена в процесі виробництва товарів і послуг за виключенням вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані і використані в процесі виробництва; 3) виручка від реалізації продукції за мінусом вартості проміжних матеріалів чи товарів.
23 Під трансфертами (трансфертні платежі, трансфертні виплати) розуміють односторонній потік благ, доходів, які мають перерозподільний і безоплатний характер. Державні трансферти – урядові виплати домогосподарствам і підприємствам із державного бюджету (пенсії, стипендії, допомога по безробіттю тощо), замість яких не отримують товари та послуги.
24 Приватні трансферти – ця операція не є наслідком виробництва, а виступає як акт передачі коштів від однієї приватної особи до іншої (допомога батьків дітям-студентам, подарунки заможних родичів тощо).
25 Операції з цінними паперами – купівля-продаж акцій, облігацій. Також вилучається із ВВП, оскільки це є обмін паперовими активами, тобто перерозподіл власності.
26 Валова додана вартість (ВДВ) – визначається як різниця між валовим випуском (ВВ) і проміжним споживанням (ПС). Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Додана вартість фірми – вартість, що створена в процесі виробництва на даному підприємстві і охоплює реальний вклад підприємства у створення вартості конкретного продукту, не включає вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва. Згідно Податкового кодексу Україні (від 02.12.2010, №2755-VI) ПДВ до 2014 року становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
27 Податки на виробництво і імпорт (неприбуткові податки - НП) включають в себе податки на продукти (ПДВ, акцизний податок, мито) та обов’язкові платежі, пов’язані з виробничою діяльністю (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, різноманітні рентні плати за нафту, газ та їх транспортування, податок на нерухоме майно підприємств, плати за землю, за користування надрами, збори за спеціальне використання води, лісових ресурсів та ін.). Термін «чисті» в даному випадку означає, що податки на виробництво і імпорт (ПВІ) показані за вирахуванням субсидій на продукти.
28 Валовий випуск – сукупна ринкова вартість усіх товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. Валовий випуск = Проміжне споживання + Валова додана вартість.
29 Поміжне споживання – матеріальні витрати на виробництво кінцевих товарів і послуг (складовий елемент валового випуску).
30 Субсидії на продукти – поточні некомпенсовані виплати з державного бюджету підприємствам, при умові виробництва ними визначеного виду товарів і послуг.
31 Кінцеві споживчі витрати – споживчі витрати домогосподарств на власне кінцеве споживання (ДГ), сектору загального державного управління (витрати центральних, регіональних, місцевих державних органів, закладів та установ на задоволення індивідуальних та колективних потреб суспільства – ДЗ; наприклад, на придбання кінцевої продукції підприємств, на закупку ресурсів для державних потреб і оплату найманої робочої сили, на будівництво та утримання закладів освіти, армії, державного апарату управління, охорони здоров’я тощо) та некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства (громадські організації, наукові товариства, професійні спілки, релігійні організації тощо – НКОДГ; наприклад, житлові, медичні, освітні, релігійні послуги тощо).
32 Валове нагромадження (валові інвестиції недержавних підприємств - ВІ) – нагромадження основного та оборотного капіталу, придбання цінностей (за виключенням їх вибуття). Охоплюють всі види приватних капіталовкладень у виробництво з боку фірм і підприємців. Це витрати на кінцеву закупку машин та обладнання, на виробничі будівлі, на збільшення запасів виробничих ресурсів, житлове будівництво, витрати на амортизацію. Валові інвестиції можна ще представити, як суму чистих приватних інвестицій та амортизації.
33 Чисті факторні доходи (ЧФД) представляють собою різницю між доходами, отриманими громадянами (резидентами) даної країни на належні їм фактори виробництва в інших країнах і доходами, отриманими іноземцями (нерезидентами) на належні їм фактори виробництва в даній країні.
34 Національний дохід (НД) – сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів (зарплата, прибуток, рента, відсоток).
35 Особистий дохід (ОД) – це отриманий приватними особами дохід, який розподіляється на споживання, заощадження та виплату індивідуальних податків.
36 Включають такі напрямки виплат: а) відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування; б) відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування; в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення.
37 ДКВ розподіляються на споживання та заощадження, ДКВ = С+З.
38 До індивідуальних (особистих) податків включають податок на доходи фізичних осіб, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, податок на землю громадян, податок на нерухоме майно громадян, адміністративні стягнення тощо.
39 Офіційний перерозподіл НД фіксується офіційною статистикою, здійснюється через механізм оподаткування, частково через механізм ціноутворення, який передбачає, що держава або компанії офіційно повідомляють про те, що ціни на певну групу товарів та послуг зростатимуть, чи розміри оподаткування змінюватимуться.
40 Неофіційний перерозподіл здійснюється урядом чи компаніями, коли вони, не повідомляючи офіційно, здійснюють поступове підвищення цін, що призводить до зниження життєвого рівня населення. Однак наймасштабніший неофіційний перерозподіл НД відбувається за існування тіньової (підпільної) економіки – сукупності неврахованих і протизаконних видів діяльності: ухиляння від сплати податків, виробництво заборонених видів продукції та послуг (наркотики, азартні ігри, проституція тощо).
41 За Всеукраїнським рейтингом індексу людського розвитку у 2009 році першу «трійку» посіли міста Київ та Севастополь, Харківська область.
42 Постійні ціни – фактичні ціни того року, який береться за базовий.
43 Ефект доходу – означає, що по мірі зростання доходів споживачів ціни на товари і послуги – зростають, і навпаки, із зменшенням доходів споживачів ціни спадають.
44 Ефекти заміщення – означає, що по мірі зростання цін на товари і послуги – відбувається відповідна заміна у споживанні дорожчих товарів дешевшими, і навпаки, із зниженням цін споживання дорожчих товарів зростає.