Київськийнаціональнийуніверситеткультури і мистецтв

ВП «ЛФ КНУКіМ»

Відділеннямолодшихспеціалістів

Практична робота №3

з дисципліни:

Обчислювальна техніка і програмування

на тему:

«Пакети прикладних програм»

Виконав:

Ст. групи ЕТ-13л Чайка любомир

Перевірив:

Гісовський В.Б

Львів – 2015

План

Вступ.

1. Пакети прикладних програм, їх застосування.

2. Вимоги до інсталяції пакетів прикладних програм.

3. Текстові офісні пакети.

   1. Microsoft Word

4. Графічні пакети.

   1. Расторні – AdobePhotoshop

   2. Векторні – 3DMAX

5. Програми обробки звуку.

   1. SoundForge

6. Електронні таблиці.

   1. Microsoft Excel

7.  Системи управління базами даних.

   1. Microsoft Access

8.  Програмиархіватори.

   1. WinRAR

Висновок.

Використана література.

У структурі прикладного ПЗ можна виділити: прикладні програми загального, так і спеціального призначення.

Прикладне ПЗ загального призначення – це комплекс програм, який одержав широке використання серед різних категорій користувачів. Найбільш відомими серед них є: текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, системи управління базами даних та ін.

Прикладні програми спеціального призначення використовують у специфічній діяльності користувачів. Функції специфічних систем залежать від їх призначення. Наприклад, для систем навчального призначення це можуть бути інструментальні засоби для розробки комп’ютерних уроків (гіпермедійні та гіпертекстові системи, авторські та інші системи), імітаційне моделюючі програми навчального призначення, програми для розробки та підтримки шкільного розкладу, педагогічні програмні засоби різного призначення та ін. До складу прикладних програм спеціального призначення можна також віднести пакети прикладних програм (ППП), які широко використовуються, наприклад, для статистичної обробки даних, бухгалтерського обліку, розрахунку будівельних конструкцій та ін. Наявність у комп’ютері різноманітних ППП дозволяє розв’язувати значну частину простих прикладних задач, майже без програмування. В цьому випадку завдання на розв’язування тієї чи іншої задачі записується у вигляді директиви спеціальною проблемно-орієнтованою мовою та повідомляється комп’ютеру.

Пакет прикладних програм - набір взаємозв'язаних модулів, призначених для вирішення завдань певного класу деякої предметної області. За змістом ППП було б правильніше назвати пакетом модулів замість усталеного терміна пакет програм. Відрізняється від бібліотеки тим, що створення бібліотеки не ставить за мету повністю покрити потреби предметної області, так як додаток може використовувати модулі декількох бібліотек. Вимоги ж до пакету програм жорсткіше: додаток для вирішення завдання повинно використовувати тільки модулі пакету.

Основне призначення прикладних програм – це розв’язання задач у конкретній предметній галузі.

При розв’язанні задач за допомогою комп’ютера її розбивають на кілька частин – підзадач. Кожна з цих під задач розв’язується за допомогою своєї прикладної програми. Розв’язання вихідної задачі забезпечується сукупністю всіх використовуваних прикладних програм. Для розв’язування задач однакового типу створено системи прикладних програм, за допомогою яких розв’язуються різні конкретні задачі даного типу. Системи прикладних програм, що дозволяють розв’язувати задачі певного типу, називаються пакетами прикладних програм.

За типом розв’язуваних задач серед наявних нині прикладних програм виділяються такі основні групи:

• текстові редактори і текстові процеси.

• електронні таблиці.

• бази даних.

• графічні пакети.

• системи штучного інтелекту й експертні системи.

• навчальні програми.

• системи мультимедіа, комп’ютерні ігри та розваги.

Текстовіредактори - цеспеціальніпрограми, призначені для роботи з документами (текстами), щодозволяютькомпонувати, форматувати, редагуватитексти при створеннікористувачем документа (Текстовий редактор = введення тексту + редагування). Зазвичай вони включають в себе додаткові функції пороботі з блоками тексту і об'єктами. 

MicrosoftWord - один з найпотужніших текстових редакторів, призначених для створення і оформлення різних типів текстових документів (звіти, статті, ділові листи, багатотомні енциклопедії та ін.) Так що ж дає нам цяпрограма? Зручність набору, редагування та оформлення тексту, велика кількістьзначків-кнопок для прискореноговиконання команд; розвинену систему готовихаборанішестворенихстилівоформлення; чудовуможливістьавтозаміни при наборі; Автозамінаозначає автоматичне заміщеннявведених в певномупоєднанні символів іншими символами або символом (спрощеннявведеннянетиповихсимволів з клавіатури. Наприклад, при введенні:) відбуваєтьсяавтозамінана символ J). Доситьзручну роботу з многоколонном розташуванням тексту; доситьвмілу систему для роботи з таблицями; можливістьприкрашати текст різноманітними рамками і лініями, як горизонтальними, так і вертикальними; обтікання текстом будь-якихвставлених в документ об'єктів (картинок, таблиць, іншихтекстів); широкіможливостіствореннябланків і шаблонівнайрізноманітнішого виду, а такожWeb-сторінок. Word надає широкий спектр засобів для оформленнядокументів. Крім колонтитулів (написивгорісторінки (верхній) і внизу сторінки (нижній)) можнавикористовувати кордону та заливку. Оформити абзац можна за допомогоюбуквиці (Збільшена перша буква абзацу, яка займаєкількарядків).  Wordнадаєдодатковіможливості, щополегшують процес набору тексту. Якщопотрібно ввести символ, якийнедоступний при поточній розкладціклавіатури, можнаскористатися пунктом "Символ ..." у меню "Вставка". За допомогоюрозкривсявікнавибираютьнеобхідні символи, при необхідностіперемикаючишрифти.  Користувачможедодатиготові картинки, абонамалюватиавтофігури (прямокутники, стрілки, виноскитощо). Для вставки в документ фігурнихнаписів (WordArt) слідскористатися командою "Об'єктWordArt". За допомогоюпанелі, щоз'явиласяінструментівможнавибрати вид напису (з колекції), ввести її текст, задати форму і кольори. 

Основне призначення текстовихредакторів - створювати текстові файли, редагувати тексти, переглядати їх на екрані, змінювати формат текстового документа, роздруковувати його на принтері. Текст, що набирається на клавіатурі комп'ютера, відтворюється на екрані дисплея в робочому полі редактора. Спеціальний значок - курсор указує те місце на екрані, на якому користувач у цей момент може робити вплив (створювати, змінювати символи й т.д.) за допомогою редактора. Працюючи з текстовим редактором, можна одержати на екрані інформацію про поточний стан курсору, тобто його координатах на екрані (номер рядка й позиції в рядку), а також про номер сторінки тексту, його форматі, використовуваному шрифті й т.д. Інтерфейс практично кожного текстового редактора дозволяє мати на екрані меню команд керування редактором - зміна режимів роботи, звертання за допомогою, форматування тексту, печатки й т.д. Як правило, меню має не тільки текстову форму, але й форму піктограм, що вказують на виконувану команду. Функціональні можливості більшості сучасних текстових редакторів дозволяють користувачеві виконувати наступні операції:

• набирати текст із клавіатури;

• виправляти символи, вставляти новий символ на місце помилкового;

• вставляти й видаляти групи символів у межах рядків, не набираючи заново весь рядок, а зрушуючи частину її вліво/вправо в режимі вставки;

• копіювати фрагмент тексту, використовуючи певну частину пам'яті - так званий «буфер» (або «кишеня», як говорять програмісти) для тимчасового зберігання

• копируемих фрагментів тексту;

• видаляти одну або кілька рядків, копіювати й переміщати їх в інше місце тексту;

• розсовувати рядка набраного тексту, щоб вставити туди новий фрагмент;

• вставляти фрагменти з інших текстів, переглядати тексти й виявляти групи, що зустрічаються в цьому тексті слова або, слів, заздалегідь виділених користувачем;

• зберігати набраний текст (а при необхідності й всі проміжні варіанти цього тексту) у вигляді файлу на магнітному диску або іншому запам'ятовувальному пристрої;

• форматувати текст (тобто змінювати довжину рядка, межстрочние відстані, вирівнювати текст по краї або середині рядка й т.д.);

• змінювати шрифти, їхній розмір, робити виділення за допомогою підкреслення або застосування різного написання букв (курсивного, напівжирного й т.п.);

• роздруковувати підготовлений текст на принтері.

AdobePhotoshop — графічний редактор, розроблений і поширюваний фірмою AdobeSystems. Цей продукт є лідером ринку в областікомерційнихзасобівредагування растрових зображень, і найвідомішим продуктом фірмиAdobe. Часто цюпрограмуназивають просто Photoshop (Фотошоп). У наш часPhotoshopдоступний на платформах Mac OS X/Mac OS і MicrosoftWindows.