- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Джерела господарського права та загальна характеристика та структура гпк
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •6. Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •7. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності. Принципи дозвільної системи у сфері господарювання.
- •Принципи дозвільної системи в сфері господарювання
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання. Порядок ліквідації та реорганізації юридичних осіб.
- •Порядок ліквідації та реорганізації юр. Осіб
- •9. Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •10. Поняття та види державних і комунальних підприємств. Приватні та дочірні підприємства.
- •11. Установчі документи суб’єктів господарювання.
- •12. Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •13. Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •14. Правовий статус та види акціонерних товариств. Співвідношення з іншими видами товариств.
- •15. Поняття господарських об’єднань та холдингів.
- •16. Право промислової власності в господарських відносинах.
- •17. Право господарського відання та оперативного управління.
- •18.Поняття, функції та види господарських зобов’язань та договорів.
- •19. Договірні форми державного-приватного партнерства. Про державно-приватне партнерство від 01.07.2010 № 2404-VI
- •20. Способи захисту господарських прав.
- •21. Склад господарського правопорушення.
- •22. Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •23. Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •24. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживанням ними.
- •25. Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •26. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •27.Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •28. Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •30. Особливості застосування штрафних санкцій у сфері господарювання.
- •31. Поняття, види, строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
- •32. Підстави порушення та стадії провадження у справах про банкруцтво
- •33. Система законодавства про захист економічної конкуренції. Поняття і види неконкурентної поведінки.
- •34. Види державних регульованих цін та порядок їх встановлення.
- •35. Форми готівкових та безготівкових розрахунків. Зміст акредитованого та вексельного зобов’язання.
- •36. Базисні умови правил інкотермс: поняття, види та значення.
Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання. Порядок ліквідації та реорганізації юридичних осіб.
У ч.1 ст.58 ГК України зазначено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, необхідною умовою здійснення господарської (підприємницької) діяльності є державна реєстрація суб'єктів господарювання (підприємництва). Згідно з ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація як елемент легітимації підприємництва — це необхідна умова його здійснення юридичними особами і фізичними особами — суб'єктами підприємництва, що має конститутивне значення. З одного боку, державна реєстрація являє собою один з етапів створення юридичних осіб і закріплення статусу фізичних осіб, а з іншого, — певну процедуру, пов'язану з діяльністю органів дер жавної реєстрації, що здійснюють попередній державний контроль за входженням суб'єктів у підприємницький оборот, і, отже, є формою державного регулювання підприємницької діяльності.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання закріплюється в Законі України від 15.03.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Зазначений Закон досить ґрунтовно в своїх 53 статтях регулює більшість питань, пов'язаних з державною реєстрацією зазначених осіб: визначає поняття та етапи державної реєстрації (ст. 4); місце проведення державної реєстрації - у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця (ст. 5); особливості правового становища державного реєстратора як особи, що здійснює таку реєстрацію (ст. 6); спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації (ст. 7); вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору (ст. 8); вимоги до Державного реєстру та порядок його ведення (статті 16-22); особливості державної реєстрації юридичних осіб (статті 23-32) та підприємців громадян (статті 42-45); порядок державної реєстрації припинення юридичної особи (статті 33-41) та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (статті 46-52). Спеціальний порядок державної реєстрації може бути основним (Закон «Про банки і банківську діяльність» (статті 17-18, 22) або додатковим (Закон «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (пункти 13-14 ч. 2 ст. 7); Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» - щодо корпоративних інвестиційних фондів передбачає загальну (ст. 8) та спеціальну (ст. 11) реєстрацію, а щодо пайових інвестиційних фондів - лише спеціальну (ст. 23).
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників — юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
