- •Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •Загальна характеристика предмету регулювання господарського права.
- •Підприємництво як предмет регулювання господарського права, його ознаки, принципи та види обмежень.
- •Джерела господарського права та загальна характеристика та структура гпк
- •Положення Конституція та інших нормативно-правових актів України, що передбачають державний вплив на економіку.
- •6. Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
- •7. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності. Принципи дозвільної системи у сфері господарювання.
- •Принципи дозвільної системи в сфері господарювання
- •Порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання. Порядок ліквідації та реорганізації юридичних осіб.
- •Порядок ліквідації та реорганізації юр. Осіб
- •9. Поняття та види суб'єктів господарського права.
- •10. Поняття та види державних і комунальних підприємств. Приватні та дочірні підприємства.
- •11. Установчі документи суб’єктів господарювання.
- •12. Поняття, види та історія виникнення господарських товариств.
- •13. Правовий статус виробничих, в тому числі сільськогосподарських кооперативів.
- •14. Правовий статус та види акціонерних товариств. Співвідношення з іншими видами товариств.
- •15. Поняття господарських об’єднань та холдингів.
- •16. Право промислової власності в господарських відносинах.
- •17. Право господарського відання та оперативного управління.
- •18.Поняття, функції та види господарських зобов’язань та договорів.
- •19. Договірні форми державного-приватного партнерства. Про державно-приватне партнерство від 01.07.2010 № 2404-VI
- •20. Способи захисту господарських прав.
- •21. Склад господарського правопорушення.
- •22. Оперативно-господарські санкції, відмежування від інших способів самозахисту цивільних прав.
- •23. Поняття та склад збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •24. Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживанням ними.
- •25. Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви.
- •26. Загальні вимоги щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, заходи тарифного та нетарифного регулювання.
- •27.Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
- •28. Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі.
- •30. Особливості застосування штрафних санкцій у сфері господарювання.
- •31. Поняття, види, строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
- •32. Підстави порушення та стадії провадження у справах про банкруцтво
- •33. Система законодавства про захист економічної конкуренції. Поняття і види неконкурентної поведінки.
- •34. Види державних регульованих цін та порядок їх встановлення.
- •35. Форми готівкових та безготівкових розрахунків. Зміст акредитованого та вексельного зобов’язання.
- •36. Базисні умови правил інкотермс: поняття, види та значення.
6. Державна регуляторна політика: поняття, значення та процедури.
Здійснення державного регулювання господарської діяльності у тому числі підприємництва, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 01.09.2003 р. (далі — Закон).
У ньому державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності визначена як напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Метою правового забезпечення державної регуляторної політики є створення правопорядку у сфері господарювання. Цей порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність і визначення України як суверенної та незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
Принципами державної регуляторної політики є:
доцільність — обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
а
декватність
— відповідність форм та рівня державного
регулювання господарських відносин
потребі у вирішенні існуючої проблеми
та ринковим вимогам з урахуванням усіх
прийнятних альтернатив;ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованість — забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
передбачуваність — послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
прозорість та врахування громадської думки — відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Здійснення державної регуляторної політики відповідними регуляторними органами інтерпретується як порядок планування діяльності з підготовки регуляторних актів, розгляду проектів цих актів, забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки у реалізації цієї політики, а також порядок відстеження результативності та перегляду прийнятих регуляторних актів. При цьому проводиться системний аналіз впливу факторів, які суттєво впливають на якість регуляторних актів. Вони розділяються на нематеріальні (духовні) та матеріальні (інституціональні), які в свою чергу ще структуруються. До інституціональних чинників відносять: відповідні державні органи, державні силові структури, бізнесові й політичні кола, політичні партії, деякі громадські організації, засоби масової інформації, підприємницьку еліту, а також кримінально-мафіозні угрупування, церкву та ін. До нематеріальних факторів впливу на регуляторні акти відносить звичаї, в тому числі і ділові, культурні традиції тощо, основою яких є духовні засади. Йдеться, зокрема, про добро (зло), справедливість (несправедливість), добросовісність (недобросовісність), моральність взагалі тощо.
Забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
