- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3.Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Джерела цивильн пр. Поняття цивільного законодавства України. .
- •6.Акти цив закон. Договір як форма цив зак. Звичаї ..Міжн дог.
- •Міжнародні договори
- •8. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
- •9. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •10. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •11.Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Види цивільних правовідносин.
- •15. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •16. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •17. Загальні положення про фізичну особу
- •18. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •19. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •20. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Поняття та правове зн ідентифікації
- •22. Поняття та значення місця проживання
- •23. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •24.Поняття громадського стану. Акти громадського стану . Порядок переміни та виправлення записів
- •25. Опіка та піклування.
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •27. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •28.Правосубєктність юридичної особи.
- •29. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •30.Філії та представництва юридичних осіб.
- •31 Поняття індивіалізайіі юридичної особи
- •32 Найменування юридичної особи . Місцезнаходження
- •33 Порядок виникнення юридичних осіб . Стадії створення Юр ос . Держ реєстрація Юр ос.
- •34. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •35. . Припинення юридичних осіб.
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •36 Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •37Види юридичних осіб
- •38. Юридичні особи приватного та публічного права.
- •39 Держава та інші соціальні утровення.
- •40. Правове положення господарських товариств.
- •41. Поняття та види кооперативів.
- •42 Обєднання громадян як юр ос. Правовий статус релігійних організацій
- •43. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав.
- •44. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •47. Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав.
- •48.. Продукты творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •49. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об’єкти цивільних прав.
- •50 Інформація як об'єкт цивільних прав
- •51. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
- •52 Загальні полож про особисті немайнові права. Фіз ос
- •53 Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •58 Захист особистих нем прав
- •59. Поняття та ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •60. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •61. Види правочинів.
- •62. Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •63. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •67. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •68. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •69. Структура правовідносин представництва Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •70Представництво і повноваження представника
- •71. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •72. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •73. Довіреність та її види.
- •74 Форма довіреності. Передоручення.
- •75. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •76. Поняття і значення строків та термінів у цивільному праві.
- •77. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •78. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •79.Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •80. Види строків позовної давності.
- •81. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •82. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.
- •83. Наслідки спливу позовної давності.
- •84 Поняття , ознаки та функ цивільно-правової відповідальності
- •Функції цивільно-правової відповідальності
- •85 Умови цивільно-правової відповідальності
- •86 Види цив
- •87 Форми цив від
- •88 Моральна шкода
- •89 Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •90 Випадки обмеженої відповідальності
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини
- •91 . Підстави звільнення від відповідальності
- •92. Загальна характеристика та види речових прав.
- •93. Поняття власності та права власності.
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
- •2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
- •3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- •94 Класифікація прав власності
- •95. Субєкти та об’єкти права власності.
- •96. Зміст права власності.
- •97. Способи виникнення права власності.
- •98. Припинення права власності. Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •99. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності».
- •100. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власноті.
- •Стаття 324. Право власності Українського народу
- •102.Поняття права приватної власності.
- •103 Загальні положення про державну власність.
- •104 Комунальна власність
- •105 Підстави виникнення і припинення права власності
- •106 Право власності на землю
- •107 Право довірчоі власності
- •108 Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •109 Сервітути: поняття та види
- •110 Емфітевзис.
- •111 Суперфіцій
- •112 Володіння та право володіння
- •113 Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •114 Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •115 Захист прав на чужі речі
- •116 Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •117 Види права спільної власності
- •118 Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •119 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •120 Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •121 Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •122 Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •123 Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •124 Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •125 Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •126 Суміжні права, поняття і види
- •127 Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •130 Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
8. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
Дія цивільного законодавства у часі. Норми права, що містяться у цивільному законодавстві, регулюють суспільні відносини, які становлять предмет цивільного права. Цивільне законодавство періодично оновлюється. В ньому з'являються нові норми цивільного права, а застарілі норми припиняють свою дію. В Україні постійно виникають суспільні відносини, які піддаються регулюванню нормами цивільного права. В цих умовах дуже важливо встановити, з якого моменту набирає чинності відповідна цивільно-правова норма і на які відносини вона поширюється. Важливим є положення ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Прикінцевих та Перехідних положеннях до ЦК України (далі — Положення) прямо передбачається, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. При цьому його норми, за загальним правилом, мають застосовуватися лише до тих цивільних відносин, що виникнуть після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, то його норми застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати на основі цих відносин після набрання ним чинності. Водночас у пунктах 5—8 Положень передбачається надання зворотної сили окремим нормам ЦК (щодо відкритої, але не прийнятої спадкоємцями спадщини до набрання чинності Кодексом та відумерлого майна, щодо застосування позовної та набувальної давності, щодо визнання недійсним заперечуваного правочину та правових наслідків недійсності нікчемного правочину). Крім того, встановлено спеціальні правила про порядок застосування норм ЦК до договорів, укладених до 1 січня 2004 року, але діючих після цього строку, до відповідальності за порушення договорів, а також про порядок припинення судового провадження у справах про припинення права власності (пункти 10—11). Порядок набрання чинності законами визначається ст. 94 Конституції України, в якій передбачається, що закон набирає чинності після 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. (з наступними змінами) закони публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також у газеті "Голос України" протягом 5 днів і є офіційною публікацією1. Указом Президента України від 10 червня 1997 р. (з наступними змінами) "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" передбачено, зокрема, таке: 1. Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України"; "Відомості Верховної Ради України"; газета "Урядовий кур'єр". Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно оприлюднені через телебачення і радіо. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду. 2. Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в Інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення відповідно до статті 1 цього Указу. 1 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 35. — Ст. 338. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають Інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування. 3. Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав. 4. Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. 5. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права І обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. 6. Якщо нормативно-правовий акт опубліковано у газеті "Урядовий кур'єр" раніше, ніж у "Офіційному віснику України" та "Відомостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублікування в цій газеті в порядку, встановленому статтями 4 і 5 цього Указу." З 1 січня 1993 р. нормативні акти, що їх видають міністерства, інші органи державної виконавчої влади, органи господарського управління та контролю і які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію зазначених актів здійснює Міністерство юстиції України відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та прийнятої в його розвиток постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731. Державну реєстрацію нормативних актів відділів, управлінь, інших служб обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також органів господарського управління та контролю здійснюють управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим здійснює Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК. Нормативні акти зазначених органів набирають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Дія цивільного законодавства у просторі і за колом осіб. Закони Верховної Ради України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств поширюють свою дію на всю територію України. Разом з тим орган, що видав цивільно-правовий нормативний акт, може обмежити територію дії даного акта. Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на ЇЇ території. До цих осіб належать громадяни України, українські юридичні особи, держава Україна, територіальні громади. Дія цивільного законодавства поширюється також на іноземних громадян, осіб без громадянства, на іноземні юридичні особи, якщо інше не передбачено законами України. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території. Іноді в самому нормативному акті передбачено або випливає з його змісту, що він застосовується лише до певної групи суб'єктів. До таких законів можна віднести, наприклад, Закон України "Про захист прав споживачів".
