- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3.Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Джерела цивильн пр. Поняття цивільного законодавства України. .
- •6.Акти цив закон. Договір як форма цив зак. Звичаї ..Міжн дог.
- •Міжнародні договори
- •8. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
- •9. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •10. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •11.Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Види цивільних правовідносин.
- •15. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •16. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •17. Загальні положення про фізичну особу
- •18. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •19. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •20. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Поняття та правове зн ідентифікації
- •22. Поняття та значення місця проживання
- •23. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •24.Поняття громадського стану. Акти громадського стану . Порядок переміни та виправлення записів
- •25. Опіка та піклування.
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •27. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •28.Правосубєктність юридичної особи.
- •29. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •30.Філії та представництва юридичних осіб.
- •31 Поняття індивіалізайіі юридичної особи
- •32 Найменування юридичної особи . Місцезнаходження
- •33 Порядок виникнення юридичних осіб . Стадії створення Юр ос . Держ реєстрація Юр ос.
- •34. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •35. . Припинення юридичних осіб.
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •36 Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •37Види юридичних осіб
- •38. Юридичні особи приватного та публічного права.
- •39 Держава та інші соціальні утровення.
- •40. Правове положення господарських товариств.
- •41. Поняття та види кооперативів.
- •42 Обєднання громадян як юр ос. Правовий статус релігійних організацій
- •43. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав.
- •44. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •47. Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав.
- •48.. Продукты творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •49. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об’єкти цивільних прав.
- •50 Інформація як об'єкт цивільних прав
- •51. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
- •52 Загальні полож про особисті немайнові права. Фіз ос
- •53 Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •58 Захист особистих нем прав
- •59. Поняття та ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •60. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •61. Види правочинів.
- •62. Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •63. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •67. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •68. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •69. Структура правовідносин представництва Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •70Представництво і повноваження представника
- •71. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •72. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •73. Довіреність та її види.
- •74 Форма довіреності. Передоручення.
- •75. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •76. Поняття і значення строків та термінів у цивільному праві.
- •77. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •78. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •79.Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •80. Види строків позовної давності.
- •81. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •82. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.
- •83. Наслідки спливу позовної давності.
- •84 Поняття , ознаки та функ цивільно-правової відповідальності
- •Функції цивільно-правової відповідальності
- •85 Умови цивільно-правової відповідальності
- •86 Види цив
- •87 Форми цив від
- •88 Моральна шкода
- •89 Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •90 Випадки обмеженої відповідальності
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини
- •91 . Підстави звільнення від відповідальності
- •92. Загальна характеристика та види речових прав.
- •93. Поняття власності та права власності.
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
- •2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
- •3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- •94 Класифікація прав власності
- •95. Субєкти та об’єкти права власності.
- •96. Зміст права власності.
- •97. Способи виникнення права власності.
- •98. Припинення права власності. Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •99. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності».
- •100. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власноті.
- •Стаття 324. Право власності Українського народу
- •102.Поняття права приватної власності.
- •103 Загальні положення про державну власність.
- •104 Комунальна власність
- •105 Підстави виникнення і припинення права власності
- •106 Право власності на землю
- •107 Право довірчоі власності
- •108 Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •109 Сервітути: поняття та види
- •110 Емфітевзис.
- •111 Суперфіцій
- •112 Володіння та право володіння
- •113 Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •114 Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •115 Захист прав на чужі речі
- •116 Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •117 Види права спільної власності
- •118 Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •119 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •120 Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •121 Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •122 Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •123 Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •124 Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •125 Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •126 Суміжні права, поняття і види
- •127 Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •130 Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
70Представництво і повноваження представника
Дії представника створюють, змінюють або припиняють цивільні права і обов'язки особи, яку представляють лише тоді, коли вони відбуваються в межах наданих представнику повноважень. Якщо ж представник перевищує свої повноваження, особа яку представляють, звільнена від будь-яких зобов'язань перед третьою особою, з котрим представник вступив у правові відношення від його імені. Повноваження є міра можливого поводження представника стосовно третіх осіб. Саме в силу наданих йому повноваженнь представник укладає з третіми особами угоди і чинить інші юридичні дії від імені і в інтересах особи, яку представляють. За характером походження та своїм змістом повноваження є суб'єктивним правом, яке делеговано представникові на підставі вказівки закону або волі особи, яку представляють. Цьому праву не протистоїть конкретний обов'язок якої-небудь особи - ні особи, яку представляють, ні третіх осіб. Здійснення повноважень представником є юридичним фактом, який породжує права та обов'язки особи, яку представляють. За ст. 62 ЦК України повноваження можуть грунтуватися на довіреності, законі, адміністративному акті, а також випливати з обстановки, в якій діє представник (продавець, касир тощо).
Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь-якого представництва.
Проте, зустрічаються і такі випадки, коли угоди та інші юридичні дії від імені і в інтересах одних осіб відбуваються іншими особами, які не мають на це необхідних повноважень. Частіше, у реальному житті має місце так називане мниме представництво, коли учасники цивільного обороту думають, що діють відповідно до правил про представництво, але в дійсності представник відповідним повноваженням не володіє. Прикладами такого мнимого представництва можуть служити випадки невірного оформлення довіреності, припинення її дії в зв'язку з закінченням терміну дії, скасуванням її особою, яку представляють, і т.п.
В усіх випадках неправомірного офомлення угод або інших юридичних дій, які були зроблені одною особою від імені і в інтересах іншого, не породжують для останнього відповідних прав і обов'язків, але вона може вважатися правомірною тільки в тому випадку коли особа, яку представляють в подальшому, схвалить цю угоду. По своїй юридичній природі наступне схвалення угоди є односторонньою угодою, яке було зроблено на власний розсуд особою, яку представляють. Схвалення угоди може бути виражено як у письмовій формі, наприклад у виді листа, телеграми, факсу і т.п., так і шляхом конклюдентних дій, наприклад прийняттям виконання, виробництвом розрахунків і т.п. . Важливо лише, щоб із дій особи, яку представляють, однозначно випливало пряме схвалення угоди. Схвалення угоди особою, яку представляють, діє з оберненою силою, тобто робить угоду дійсної з моменту її вчинення.
Як свідчить судова та арбітражна практика непоодинокими є випадки, коли представники укладають угоди з перевищенням наданих їм повноважень або взагалі не маючи повноважень. В таких випадках неуповноваженого представника, якщо його дії носили свідомий протиправний і винний характер, він може бути в притягнутий третьою особою до відповідальності за заподіяння шкоди. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 зазначається, що у разі коли угода укладена представником юридичної особи або керівником її відокремленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень вона має бути визнана недійсною, як така, що не відповідає вимогам закону.
При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Іноді угоди укладаються представником, але в них не згадується ім'я особи, яку представляють (наприклад, коли угоду укладає керівник філії банку від свого імені). Розглядаючи спір, який виникає з приводу такої угоди, арбітражні суди відповідно до зазначеного роз'яснення виходять з такого: якщо керівник відокремленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких випадках угоду слід вважати укладеною від імені юридичної особи.
