- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3.Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Джерела цивильн пр. Поняття цивільного законодавства України. .
- •6.Акти цив закон. Договір як форма цив зак. Звичаї ..Міжн дог.
- •Міжнародні договори
- •8. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
- •9. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •10. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •11.Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Види цивільних правовідносин.
- •15. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •16. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •17. Загальні положення про фізичну особу
- •18. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •19. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •20. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Поняття та правове зн ідентифікації
- •22. Поняття та значення місця проживання
- •23. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •24.Поняття громадського стану. Акти громадського стану . Порядок переміни та виправлення записів
- •25. Опіка та піклування.
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •27. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •28.Правосубєктність юридичної особи.
- •29. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •30.Філії та представництва юридичних осіб.
- •31 Поняття індивіалізайіі юридичної особи
- •32 Найменування юридичної особи . Місцезнаходження
- •33 Порядок виникнення юридичних осіб . Стадії створення Юр ос . Держ реєстрація Юр ос.
- •34. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •35. . Припинення юридичних осіб.
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •36 Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •37Види юридичних осіб
- •38. Юридичні особи приватного та публічного права.
- •39 Держава та інші соціальні утровення.
- •40. Правове положення господарських товариств.
- •41. Поняття та види кооперативів.
- •42 Обєднання громадян як юр ос. Правовий статус релігійних організацій
- •43. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав.
- •44. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •47. Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав.
- •48.. Продукты творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •49. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об’єкти цивільних прав.
- •50 Інформація як об'єкт цивільних прав
- •51. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
- •52 Загальні полож про особисті немайнові права. Фіз ос
- •53 Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •58 Захист особистих нем прав
- •59. Поняття та ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •60. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •61. Види правочинів.
- •62. Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •63. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •67. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •68. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •69. Структура правовідносин представництва Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •70Представництво і повноваження представника
- •71. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •72. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •73. Довіреність та її види.
- •74 Форма довіреності. Передоручення.
- •75. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •76. Поняття і значення строків та термінів у цивільному праві.
- •77. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •78. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •79.Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •80. Види строків позовної давності.
- •81. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •82. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.
- •83. Наслідки спливу позовної давності.
- •84 Поняття , ознаки та функ цивільно-правової відповідальності
- •Функції цивільно-правової відповідальності
- •85 Умови цивільно-правової відповідальності
- •86 Види цив
- •87 Форми цив від
- •88 Моральна шкода
- •89 Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •90 Випадки обмеженої відповідальності
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини
- •91 . Підстави звільнення від відповідальності
- •92. Загальна характеристика та види речових прав.
- •93. Поняття власності та права власності.
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
- •2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
- •3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- •94 Класифікація прав власності
- •95. Субєкти та об’єкти права власності.
- •96. Зміст права власності.
- •97. Способи виникнення права власності.
- •98. Припинення права власності. Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •99. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності».
- •100. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власноті.
- •Стаття 324. Право власності Українського народу
- •102.Поняття права приватної власності.
- •103 Загальні положення про державну власність.
- •104 Комунальна власність
- •105 Підстави виникнення і припинення права власності
- •106 Право власності на землю
- •107 Право довірчоі власності
- •108 Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •109 Сервітути: поняття та види
- •110 Емфітевзис.
- •111 Суперфіцій
- •112 Володіння та право володіння
- •113 Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •114 Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •115 Захист прав на чужі речі
- •116 Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •117 Види права спільної власності
- •118 Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •119 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •120 Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •121 Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •122 Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •123 Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •124 Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •125 Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •126 Суміжні права, поняття і види
- •127 Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •130 Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
34. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
Власне поняття "установчі документи" опосередковано вказує на те, що результатом їх складання і реєстрації в установленому законом порядку є створення відповідної "установи", тобто, в широкому розумінні, юридичної особи. Незважаючи на наявність у філій, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи пакету документів, на підставі яких вони провадять свою діяльність, статусу установчих вони не мають. На відміну від юридичних осіб, для яких характерна спеціальна правоздатність (характеризується тим, що юридична особа має право займатися лише тими видами діяльності, що зазначені в її установчих документах), фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності користується універсальною право-дієздатністю (тобто здатністю займатися будь-якою діяльністю, яка не суперечить законодавству). Виходячи з цього, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності діють не на підставі установчих документів, а на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Незважаючи на це, фізична особа не позбавляється обов'язку отримання ліцензій, патентів, дозволів на той вид діяльності, яким вона фактично займається (якщо, звичайно, така діяльність підлягає ліцензуванню, або для її здійснення, згідно із законодавством, вимагається певний дозвіл). Необхідно зазначити, що законодавство, крім поняття "установчі документи" (див., наприклад, ст. 4 Закону України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ "Про господарські товариства"), вживає ще два поняття - "статутні документи" (див., наприклад, ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність"), а також "засновницькі документи" (див., наприклад, ст. З Закону України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"). Вони є ідентичними, проте як теорія, так і практика йдуть шляхом визначення таких документів саме як "установчих". Загальні положення щодо установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб містяться у ст. 87 ЦК України, ст. 57 ГК України та ст. 8 Закону України від 15 травня 2003 р. № 755-Р/ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ч. З якої до установчих_відносить_такі_документи: 1)установчий_акт; 2)статут; 3)засновницький_договір; 4)положення. Наведений в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" перелік установчих документів стосується всіх юридичних осіб: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також юридичних осіб, що такого статусу не мають. На підставі установчого акта діють установи - див. ч. З ст. 83, ст. 87 ЦК України; на підставі положення - юридичні особи публічного права (органи державної влади, органи місцевого самоврядування тощо) - див. ч. 2 ст. 83 ЦК України. Для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності характерна наявність двох документів, що належать до категорії установчих - статуту та засновницького договору. Стаття 57 ГК України до установчих документів додатково відносить рішення засновників про утворення суб'єкта господарювання. На перших загальних зборах засновники (учасники) майбутньої юридичної особи повинні вирішити ряд питань організаційного характеру. Тому рішення зборів засновників з цих питань (втім, як і з будь-яких інших) в обов'язковому порядку оформляються протоколом, який подається разом із установчими документами до органу реєстрації.
Протокол_повинен_містити: 1.Дату_і_місце_зборів. 2. Перелік осіб (засновників), які беруть участь у зборах. Зазвичай серед засновників обирається голова зборів і секретар, проте функцію останнього може виконувати й особа, яка засновником не є. Відомості про цих осіб також вносяться до протоколу. 3. Порядок денний зборів. На перших зборах між засновниками укладається засновницький договір про створення юридичної особи (якщо вони не зробили цього раніше), затверджується статут юридичної особи, а також вирішується питання про формування її виконавчого органу (призначення директора та ін.). Результати роботи загальних зборів відображаються у протоколі. 4. Процедурні питання. За кожним пунктом порядку денного зазначається особа, яка виступила, результати голосування засновників з цього питання, а також рішення, що було ними прийняте. 5.Підписи_засновників_(учасників). Проте, як вже зазначалося в попередньому параграфі, такий документ Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - спеціальним нормативно-правовим актом, що має пріоритет порівняно з актом загального значення - ГК України - винесений окремо і не вважається установчим. Згідно з ч. 4 ст. 57 ГК України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Іншими словами, статут юридичної особи визначає її структуру, види і напрями діяльності, порядок управління та інші питання діяльності власне суб'єкта підприємницької діяльності. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону (ч. З ст. 57 ГК України). На відміну від статуту, головним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками юридичної особи, насамперед майнового і організаційного характеру - їх прав та обов'язків, порядку внесення вкладів, порядку розподілу прибутків та збитків тощо. Деякі автори вважають, що засновницький договір і статут юридичної особи мають однакову юридичну силу, а тому вони затверджуються і змінюються в однаковому порядку. Проте у разі суперечності між положеннями засновницького договору і статуту, перевагу слід віддавати засновницькому договору. Останнє є вельми спірним. З одного боку, засновники, уклавши між собою на загальних зборах засновницький договір, висловили цим волю вищого органу управління юридичної особи. Але метою засновницького договору залишається регламентація відносин між засновниками суб'єкта підприємницької діяльності. А основним документом, яким регламентується діяльність юридичної особи, є статут, затвердження якого засновниками також відображає волю вищого органу управління юридичної особи. Тому, на нашу думку, в разі виникнення суперечностей, безпосередньо пов'язаних з діяльністю підприємства (наприклад, порядок призначення директора, визначення кола його повноважень тощо), перевага повинна надаватися положенням статуту. В разі ж, якщо суперечності виникли з питань відносин між засновниками, перевага повинна надаватися положенням засновницького договору. Загальні вимоги до змісту установчих документів юридичних осіб містяться в ЦК та ГК України, Законі України "Про господарські товариства", а також в законах України від 19 червня 2003 р. № 973-ІУ "Про фермерське господарство", від 10 липня 2003 р. № 1087-ІУ "Про кооперацію" та в інших нормативних актах. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію . юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установчі документи юридичної особи викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Процедура саме "затвердження" передбачена законодавством щодо статуту. Він, на відміну від засновницького договору, який підписується засновниками, затверджується зборами засновників. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.
