- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3.Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Джерела цивильн пр. Поняття цивільного законодавства України. .
- •6.Акти цив закон. Договір як форма цив зак. Звичаї ..Міжн дог.
- •Міжнародні договори
- •8. Дія цивільних законів у часі, просторі і за колом осіб.
- •9. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •10. Поняття та особливості цивільного правовідношення.
- •11.Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Види цивільних правовідносин.
- •15. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •16. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів.
- •17. Загальні положення про фізичну особу
- •18. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •19. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •20. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •21. Поняття та правове зн ідентифікації
- •22. Поняття та значення місця проживання
- •23. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим.
- •24.Поняття громадського стану. Акти громадського стану . Порядок переміни та виправлення записів
- •25. Опіка та піклування.
- •26. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •27. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи.
- •28.Правосубєктність юридичної особи.
- •29. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •30.Філії та представництва юридичних осіб.
- •31 Поняття індивіалізайіі юридичної особи
- •32 Найменування юридичної особи . Місцезнаходження
- •33 Порядок виникнення юридичних осіб . Стадії створення Юр ос . Держ реєстрація Юр ос.
- •34. Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
- •35. . Припинення юридичних осіб.
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •36 Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •37Види юридичних осіб
- •38. Юридичні особи приватного та публічного права.
- •39 Держава та інші соціальні утровення.
- •40. Правове положення господарських товариств.
- •41. Поняття та види кооперативів.
- •42 Обєднання громадян як юр ос. Правовий статус релігійних організацій
- •43. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав.
- •44. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •47. Дії та результати дій як об’єкти цивільних прав.
- •48.. Продукты творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •49. Поняття та зміст особистих немайнових прав як об’єкти цивільних прав.
- •50 Інформація як об'єкт цивільних прав
- •51. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
- •52 Загальні полож про особисті немайнові права. Фіз ос
- •53 Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •58 Захист особистих нем прав
- •59. Поняття та ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •60. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
- •61. Види правочинів.
- •62. Умовні правочини. Строки в правочинах.
- •63. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •67. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •68. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •69. Структура правовідносин представництва Субєкти представництва. Повноваження представника.
- •70Представництво і повноваження представника
- •71. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •72. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •73. Довіреність та її види.
- •74 Форма довіреності. Передоручення.
- •75. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •76. Поняття і значення строків та термінів у цивільному праві.
- •77. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •78. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •79.Поняття позовної давності та її значення. Застосування позовної давності.
- •80. Види строків позовної давності.
- •81. Початок і кінець течії строків позовної давності.
- •82. Призупинення, перерва і відновлення строків позовної давності.
- •83. Наслідки спливу позовної давності.
- •84 Поняття , ознаки та функ цивільно-правової відповідальності
- •Функції цивільно-правової відповідальності
- •85 Умови цивільно-правової відповідальності
- •86 Види цив
- •87 Форми цив від
- •88 Моральна шкода
- •89 Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •90 Випадки обмеженої відповідальності
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини
- •91 . Підстави звільнення від відповідальності
- •92. Загальна характеристика та види речових прав.
- •93. Поняття власності та права власності.
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
- •2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
- •3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
- •94 Класифікація прав власності
- •95. Субєкти та об’єкти права власності.
- •96. Зміст права власності.
- •97. Способи виникнення права власності.
- •98. Припинення права власності. Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки історії та культури
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •99. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності».
- •100. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власноті.
- •Стаття 324. Право власності Українського народу
- •102.Поняття права приватної власності.
- •103 Загальні положення про державну власність.
- •104 Комунальна власність
- •105 Підстави виникнення і припинення права власності
- •106 Право власності на землю
- •107 Право довірчоі власності
- •108 Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •109 Сервітути: поняття та види
- •110 Емфітевзис.
- •111 Суперфіцій
- •112 Володіння та право володіння
- •113 Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •114 Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •115 Захист прав на чужі речі
- •116 Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •117 Види права спільної власності
- •118 Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •119 Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •120 Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •121 Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •122 Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •123 Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •124 Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •125 Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •126 Суміжні права, поняття і види
- •127 Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •130 Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
2. Європейські системи приватного права.
Вище вже згадувалося, що європейські системи приватного права на підґрунті подібності визначальних ознак можуть бути згруповані у певні сукупності, які тут іменуються "родини приватного (цивільного) права".
їх є чотири: романська, англосаксонська, центральноєвропейська, східноєвропейська.
А) Романська система приватного (цивільного) права
Для неї характерний чіткий поділ права на приватне і публічне, де приватне право розглядається як таке, що стосується лише інтересів приватних, юридичне рівних осіб, а публічне право слугує передусім інтересам суспільства і держави в цілому. Приватне право, у свою чергу, розглядається як таке, що складається з двох частин: цивільного права (регулює відносини між фізичними особами) І торговельного права (регулює відносини між підприємцями).
Для цієї системи приватного права характерна наявність кодифікованих актів. Найпомітнішими з них є Цивільний кодекс Франції (Кодекс Наполеона 1804 р.) і Торговельний кодекс Франції 1809 р.
Для романської системи характерна рецепція ідей, основних принципів, інститутів римського приватного права. Структура цивільних кодексів запозичена з того ж римського права і тому з урахуванням структури підручників права в Давньому Римі називається "Інституційною", включає його основні розділи (інститути): особи, речі, способи придбання речей (зобов'язання).
Ця система характерна для Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Італії, Іспанії, Гаїті, Аргентини, Колумбії, Венесуели, Канади, Єгипту, окремих штатів США (Луїзіана) і низки інших країн.
Б) Англосаксонська система приватного (цивільного) права
В основі цієї системи права знаходиться загальне право (результат діяльності королівських судів), право справедливості (склалося внаслідок дій суду канцлера) і статутне право (охоплює акти, що видаються парламентом).
Характерною є відсутність кодифікованих актів цивільного законодавства. Вони замінені законами зі спеціальних питань і судовою практикою, що становить прецедентне право.
Суть прецедентного права полягає в тому, що воно являє собою систематизовані збірки рішень судів вищих інстанцій, застосування яких обов'язкове в аналогічних справах. Тому прецеденти є джерелами права.
Концепція англосаксонської системи цивільного права окреслюється провідним значенням прецедентного права: відсутність стрункої закінченої системи законодавчих актів замінена узагальненням окремих прецедентів, формуванням правових норм на основі конкретних казусів.
Хоча в цивілістичній літературі існує точка зору, згідно з якою англосаксонська система уникла рецепції римського приватного права, однак це не так. Римське право вплинуло на цю систему цивільного права, але в особливій формі: остання запозичила методологію правотворчості римських юристів, зокрема преторів, Що укладають норми на основі практики і відповідно до її потреб.
Англосаксонська система приватного права поширена у Великій Британії (крім Шотландії, де використовується романська система), більшості штатів США, в Австралії, Новій Зеландії і деяких інших країнах.
В) Центральноєвропейська система приватного (цивільного) права
Як і для романської системи, для неї характерне розмежування публічно-правових і приватно-правових інтересів, дуалізм приватного права, а також Існування кодифікованих актів, найважливішими з яких є Німецький цивільний кодекс 1896 р. і Німецький торговельний кодекс 1900 р., Австрійський цивільний кодекс 1811 р., Швейцарський цивільний кодекс 1907 р. Водночас між ними існують досить істотні відмінності серед яких: значна питома вага публічно-правових елементів у регулюванні відносин між приватними особами; принципово інший підхід у визначенні структури цивільного права. На відміну від інституційної системи побудови цивільного права (передусім цивільних кодексів), центральноєвропейське цивільне право має за основу так звану "пандектну систему", що є продуктом творчості середньовічних німецьких глосаторів (коментаторів римського права). Наприклад, Німецький цивільний кодекс складається з таких п'яти частин (книг): "Загальна частина"; "Зобов'язальне право"; "Речове право"; "Сімейне право"; "Спадкове право".
На центральноєвропейську систему приватного права істотно вплинула рецепція римського приватного права, що особливо поширилась у середні віки у формі вивчення і коментування римських першоджерел, а також у формі прямого застосування норм римського права судовими органами.
Цій системі права притаманна міцна юридична традиція: право розглядається як один з наріжних каменів суспільства. В управлінні суспільством, його розвитку істотну роль відіграє традиційно шанований корпус юристів.
Центральноєвропейська система цивільного права поширена в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Угорщині, Словаччині, Словенії, Польщі, Чехії, Хорватії тощо, її ідеї помітно вплинули також на радянське цивільне право, про що йтиметься далі.
Г) Східноєвропейська система приватного (цивільного) права
Для цієї системи характерна відсутність чіткого розподілу права на приватне і публічне. Причому зазначене стосується не лише періоду існування в більшості країн, що належать до цієї родини, так званого соціалістичного права, а й практично всієї історії розвитку права у країнах цієї групи.
У зв'язку з цим у цивільному праві дуже сильним є вплив публічно-правових елементів, традиційно державним установам надаються пільги і переваги, обмежується (аж до повної ліквідації) право приватної власності.
Джерелами цивільного права, як правило, є кодекси. Однак останні супроводжуються величезною кількістю підзаконних актів, які нерідко фактично змінюють і доповнюють цивільний кодекс та інші кодифіковані акти.
Для юриспруденції характерні слабкість юридичних традицій і відчуття права (правосвідомості), що часом призводить до переважання в регулюванні цивільного (торговельного) обігу так званих організаційно-правових засобів.
Система побудови цивільних кодексів близька до пандектної, але з деякими варіаціями (наприклад, за межі цивільно-правового
регулювання виводяться сімейні відносини, відносини у галузі господарювання, але вводяться відносини щодо інтелектуальної власності тощо).
Помітно вплинуло на структуру і зміст цієї системи права візантійське (греко-римське) право, пряма або завуальована рецепція якого мала місце у країнах цієї групи.
Східноєвропейська система цивільного права існувала (і сьогодні зберігає значення) в Албанії, Болгарії, Румунії, Сербії, Білорусі, Росії тощо.