— Штатно-посадова книга; — алфавітна книга особового складу підприємства [13, с. 265].

Як і всі облікові книги, алфавітна і штатно-посадова книги нумеруються, прошнуровуються, засвідчуються підписом керівника і печаткою. На підприємствах з великою кількістю працівників доцільно вести алфавітні картки, що значно полегшує роботу з картотекою. До облікових документів з кадрів належить і табель обліку використання робочого часу. Наказом № 489 затверджено типові форми первинного обліку використання робочого часу і порядок їх застосування. Залежно від структури підприємства і чисельності працівників табельний облік за структурними підрозділами здійснює табельник, інспектор з кадрів або особа, призначена наказом керівника вести кадрове діловодство. Табель — це іменний список працівників структурного підрозділу або у цілому по організації, який ведеться відповідно до табельних номерів або в алфавітному порядку.

Табель складається за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.

Підписують табель табельник і керівник структурного підрозділу або особа, яка відповідає за кадрове діловодство, і затверджує керівник організації, після чого його здають до бухгалтерії

Разом з тим Наказ № 489 не установлює вимог чи методичних рекомендацій щодо порядку заповнення табеля, більше того, згідно з пунктом 2 примітки до табеля ця форма має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, потрібних для заповнення форм статистичних спостережень. Якщо треба, форму можна доповнити іншими показниками, потрібними для обліку на підприємстві. Що стосується ФОП, то вони теж можуть увести свої позначення в табелі [14, с. 185].

 Отже, розроблена й застосовується підсистема уніфікованих форм документів щодо забезпечення діяльності кадрових органів державного управління, яка є складовою Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Її розробка спричинена створенням уніфікованих документаційних комплексів, придатних для використання в автоматизованих системах управління й за умови застосування традиційних методів оброблення документів. Зазначену підсистему документів регламентовано для використання на всіх рівнях управління.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ КНИГ ТА ЖУРНАЛІВ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ

2.1. Порядок здійснення записів у книгах обліку працівників

Готівка приймається за такими документами: об’ява про внесення готівки, повідомлення, прибуткові касові ордери.

На підставі об’яви про внесення готівки приймаються гроші від суб’єктів господарської діяльності для зарахування внесених сум на їхній поточний рахунок, а також від громадян для оформлення вкладів (про що робиться запис у вкладній книжці) .

Платежі від населення приймаються за повідомленням ( Див додаток 6). Решта надходжень, у тому числі і від працівників банку, оформлюються прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прибуткових ордерів з відбитком його печатки.

Найбільша сума готівки проходить через касу банку за об’явами про внесення готівки. По суті, цей прибутковий документ складається з трьох окремих документів: власне об’яви, квитанції й ордера [14, с. 138].

Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряють наявність реквізитів (назва установи, що здає гроші, сума цифрами і словами, номер поточного рахунка), після чого об’ява з квитанцією й ордером передається до каси. Далі касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність і тотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх зі зразками, що є в нього. Викликаючи особу, яка вносить гроші, з поаркушним перелічуванням приймає їх.

В обов’язковому порядку касир звіряє суму, вказану в прибутковому документі, з сумою, фактично виявленою під час перелічування. У разі відповідності цих сум касир підписує квитанцію, ставить на ній печатку і повертає її особі, яка здавала гроші, а об’яву залишає в себе як документ, що засвідчує факт приймання грошей. Ордер повертається відповідальному працівникові, який веде касовий журнал.

Після здійснення всіх записів відповідно до ордерів на особових рахунках контрагентів об’яви передають власникам рахунків разом із виписками з їхніх поточних рахунків. Наявність ордерів дає змогу клієнтам стежити за правильністю записів. Суми прийнятих протягом операційного дня грошей реєструються в касовому журналі.

З різних причин фактична сума готівки, пред’явлена до підрахунку і здачі в установу банку, може не відповідати сумі, зазначеній в об’яві про внесення готівки. За виявлення розбіжностей касир пропонує здавачеві переписати даний прибутковий документ, указавши у ньому суму, що фактично виявлена під час поаркушного перелічування. У такому разі первісний документ касир перекреслює і на звороті квитанції записує фактично виявлену суму. Повний документ (об’ява, квитанція і ордер) передають назад операційному працівникові, який викреслює в касовому журналі попередню суму і записує нову за умови, що здавач переписав документ, котрий знову надсилається до каси.

Якщо клієнт, оформивши об’яву про внесення готівки, гроші до каси не вніс, то документ також повертається операційним працівникам для з’ясування. Причину вказують на квитанції за підписом керівника і головного бухгалтера, що дає право викреслити в касових журналах відповідні суми, а прибуткові документи знищити [19, с. 236].

Протягом дня касири згідно з прибутковими грошовими документами ведуть облік прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), а наприкінці операційного дня складають довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількість прибуткових документів, що надійшли до каси, звіряючи загальну суму за довідкою з фактичною сумою наявних грошей. Елементом внутрішнього банківського контролю за проведенням касових операцій є те, що довідка не тільки підписується касиром, а й обороти звіряються із записами в касових журналах операційних працівників. Важливість контролю додатково підкреслює те, що звірка оформляється підписами касира в касових журналах і, відповідно, операційних працівників на довідці касира.

Прийняті за операційний день гроші касир формує в пачки і разом із прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) завідувачеві, який звіряє суму готівки і кількість прибуткових документів із записами.

Гроші, що не сформовані у повні пачки (по 100 штук одного номіналу) завідувач каси передає для комплектування одному з касирів також під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

За великих сум готівки касири можуть передавати гроші, що надійшли до прибуткової каси, завідувачу каси кілька разів протягом операційного дня, але завжди тільки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). У цьому разі до передачі грошей касир особисто має переконатися в тому, що фактична сума грошей відповідає загальній сумі, указаній у відповідних прибуткових документах.

Уся готівка, що надійшла до закінчення операційного дня, оприбутковується операційною касою і зараховується на відповідні поточні рахунки контрагентів або синтетичні балансові рахунки за балансом комерційного банку того самого робочого дня.

Ці питання регулює, інструкція про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків 11, с. 265].

Отже, наведена схема документообігу дає підставу вважати, що ведення книги обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) також є елементом внутрішньобанківського контролю за здійсненням касових операцій.