- •22. Правопис прислівників
- •Помилки у вживанні дієприслівника[ред. • ред. Код]
- •Спрощення у групах приголосних
- •26.Правопис прикметникових форм від географічних назв
- •27.Лексичне значення слова. Омоніми. Антоніми. Синоніми та пароніми.
- •28.Частка у діловому мовленні. Які є розряди часток? Правопис часток.
- •29.Сполучник у діловому мовленні. Які бувають сполучники за походженням, та способом уживання?
- •30. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.
- •31.Довідково-інформаційні документи. Протокол та витяг з протоколу. Групи протоколів(стислі, повні, стенографічні). Вимоги до тексту протоколу. Реквізити витягу з протоколу.
- •32.Етикет ділового листування. Службові листи та іх стиль. Лист-запит, відповідь на запит. Супровідний лист. Гарантійний лист. Початкові та завершальні речення листів.
- •35.Довідково-інформаційні документи. Доповідні та пояснювальні записки, їх реквізити.
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Морфологічні ознаки прийменника
- •Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів
- •Доручення
- •Доручення
- •Розписка
- •Розписка
- •48) Відокремлені обставини
- •49) Дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •50) Документи щодо особового складу.
- •51) Організаційні документи. Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів на тривалий час. Положення
- •52) Розділові знаки у реченнях з відокремленими означеннями.
- •53) Довідково-інформаційні документи.
- •54) Звіти та їх різновиди.
- •55) Довідково інформаційні документи, адреса, телеграма, телефонограма.
- •56) Якими розділовими знаками відокремлюються узагальнювальні слова. Якими специфічними особливостями характеризуються звертання, вставні й вставлені компоненти.
- •57) За яких умов ставиться тире між підметом і присудком. Типові узгодження підмета з присудком.
- •Узгодження присудка з підметом
- •59) Особливості вживання простих речень у текстах документа.
- •60) Культура ділового мовлення.
- •61) Документи з господарсько-договірної діяльності.
- •62) Обліково-фінансові документи. Накладна
- •63) Інформаційні документи. Анотація, рецензія, висновок
- •64) Інформаційні документи. Оголошення, запрошення.
49) Дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
Активні дієприкметники теперішнього часув сучасній українській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів II дієвідміни): ведучий (телепрограми). Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є підрядні частини складнопідрядних речень або іменники чи прикметники: проживающий — мешканець; той, хто мешкає.
Активні дієприкметники минулого часу доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти) — дозрілий, змарні(ти) — змарнілий, мерз (ти) - мерзлий, опа(сти) - палий, спочи (ти) -- спочилий. Суфікс -ну-, як правило, випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) - промоклий, бувший— колишній, допомігши й— який (що) допоміг.
Активні дієприкметники минулогочасу з суфіксом -ш-(-вш-) в українській мові не вживаються, а передаються описово (складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною) .
Особливі труднощі становить пошук відповідників російським дієприкметникам. исследованный— досліджений, исследуемый—досліджуваний, употребляемый— в (у) живаний.
У діловій українській мові назви посад — субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками – іменниками:
• завідуючий (чим) — завідувач(чого);
• командуючий (чим) — командувач(чого);
• виконуючий обов'язки — виконувач обов'язків.
Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений.Дієслова з основами на -ну- і на -о- можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий, висинений, повернути - повернутий, повернений.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- (-ючи-) і -ачи-(-ячи): пишучи, читаючи,доконаного — за допомогою суфікса -вши- (-шн-):написавши, прочитавши.
Використання дієприслівникових зворотів в ділових паперах надає висловлюванню офіційного характеру.
При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями. Наприклад: выдерживаемый процесе - витримуваний процес (замість «процес, який витримується ).
Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами:оточуюче середовище – довкілля, навколишнє середовище; знаючий працівник - обізнаний працівник, який добре знає розбирається, володіє; бувши учасники - колишні учасники; кажучий промову – мовець, який (хто) говорить; пануюча думка - панівна думка; не дивлячись на об'єктивні причин и- незважаючи на об'єктивні причини, рахуючий прибутки – рахівник, який (хто) рахує; співробітник, виконуючий службові обов'язки - виконувач службових обов'язків(або співробітник, який виконує службові обов'язки).
Сфера використання активних дієприкметників— в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.
У реченнях з дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов’язково мають виконуватися одним суб’єктом: Уклавши угоду, ми відкрили широкі перспективи. (прав.). Уклавши угоду, перед нами відкрилися широкі перспективи (неправ.)
Отже, у діловому мовленні широко використовуються дієприкметникові і дієприслівникові звороти. Вони надають стислості, чіткост, максимальної інформативності тексту.