7.4. Принципи і методичні підходи щодо обґрунтування доцільності реального інвестування

Розглянемо базові принципи і методичні підходи, що використовуються при обґрунтуванні доцільності реальних інвестицій.

Першим принципом є оцінка повернення інвестованого капіталу на основі показника грошового потоку (cash flow), сформованого за рахунок сум чистого прибутку й амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту.

Другим принципом є обов'язкове приведення до дійсної вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку.

Третім принципом є вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів у залежності від рівня їх ризикованості, темпу інфляції, рівня ліквідності, терміну експлуатації інвестиційного проекту.

Четвертим принципом оцінки є варіація форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування в залежності від цілей оцінки. При розрахунках можуть бути використані: середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості інвестицій з урахуванням рівня інфляції, рівня ризику і рівня ліквідності інвестицій; альтернативна норма прибутковості по інших можливих видах інвестицій; норма прибутковості за поточною господарської діяльністю.

7.5. Оцінка ефективності реальних інвестицій

Під час обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів застосовується комплекс по­казників, що висвітлюють різні аспекти вказаних вище принципів і дають змогу оцінити доцільність ін­вестицій більш системно.

Для переходу до викладення порядку розрахунку показників наведемо умовні позначення показників, що мають розраховуватися та використовуватися під час аналізу:

Р - обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об'єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

В_u - обсяг інвестицій, що потрібні для введення об'єкта в експлуатацію (витрати інвестиційні);

B_e - обсяг поточних витрат діючого об'єкта, не­обхідних для виробництва товарів чи послуг, що виробляє створений об'єкт (витрати експлуатаційні);

A - величина нарахованої за рік амортизації ос­новних фондів, створених за рахунок інвестицій;

i — річна ставка дисконту, що має використову­ватися для приведення грошових надходжень май­бутніх періодів до умов поточного року;

N — кількість років життя проекту;

n — порядковий номер кожного року ек­сплуатації об'єкту (n = 1,2,..,N).

1. Чиста приведена вартість проекту (NPV) розраховується як сума щорічних обсягів доходів за мінусом витрат, приведених до умов поточного ро­ку:

.

Для прийняття проекту величина NPV має бути більша від 0.

2. Термін окупності проекту (Т_k) визначає кіль­кість років, за які загальний приведений прибуток буде дорівнювати обсягу інвестицій (В_u). Термін окупно­сті дорівнює такому n (Т_k = n), за якого виконується рівність:

Термін окупності має бути меншим від загального терміну життя проекту: T_k < N.

3. Коефіцієнт співвідношення доходів та ви­трат (k) розраховується як дріб, де в чисельнику має бути сума за всі роки приведених вартостей доходів від інвестицій, а в знаменнику - сума при­ведених витрат:

Цей показник має бути більшим від 1.

4. Коефіцієнт прибутковості проекту (g) розра­ховується як співвідношення чистої приведеної вар­тості доходів за період життя проекту та обсягу ка­піталовкладень:

Приймаються ті проекти, де коефіцієнт прибутко­вості як мінімум перевищує одиницю.

5. Внутрішня норма прибутковості (R) проекту визначається як той рівень ставки дисконтування (i), за якого чиста приведена вартість проекту (за пері­од життя проекту) дорівнює нулю:

.

Внутрішня норма прибутковості є тією межею, нижче якої проект дає негативну загальну прибут­ковість. Розрахована для проекту величина R має порівнюватися з її нормативним рівнем R_norm, який приймається для проектів такого типу. Якщо R > R_norm, проект може бути прийнятий, якщо R < R_norm, проект відхиляється.

В еличина R розраховується методом підбору та перевірки послідовних значень i (i > R_norm)>, з викори­станням комп'ютерних програм або графічним ме­тодом побудови функції залежності між NPV та i (рис. 7.1):

N PV

(тис. грн.)

NPV = f(i) f(R₀) = 0

0 R_norm R₀ i (%)

Рис. 7.1. Розрахунок внутрішньої норми прибутковості.

Для кожного проекту залежно від критеріїв, яки­ми керується зацікавлене в проекті підприємство та його експерти, рівень R_norm може бути різним залежно від макроекономічної ситуації в країні, рівня ризи­кованості країни, галузі, проекту, середньої рента­бельності діяльності підприємства-інвестора, вартос­ті його капіталу, співвідношення запозиченого та вла­сного капіталу й інших причин.

6. Фондовіддача (f) проекту розраховується як співвідношення середньорічного прибутку за весь період життя проекту до середньорічної залишкової вартості інвестицій за період життя проекту з ураху­ванням їхнього щорічного зношення:

Показник фондовіддачі визначає рівень середньої віддачі (отримання прибутку) від кожного карбован­ця використаних інвестицій.