38

ВСТУП

Сучасний світ не може існувати без розвитку банківської системи. Банки проникають в усі сфери економіки, забезпечуючи функціонування грошових відносин. Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до діючого законодавства.  У даному звіті з виробничої практики об’єктом дослідження являється комерційний банк «ПриватБанк». Комерційний банк – це фінансова установа, функціями якої є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. На сьогоднішній день лідером банківської системи в Україні являється «ПриватБанк». Функціонування банку забезпечує гнучка організаційна структура управління, яка обумовлена тим, що «ПриватБанк» є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні та за її межами. «ПриватБанк» являється юридичною особою, економічно самостійними та повністю незалежними від виконавчих органів державної влади у прийнятті рішень, пов’язаних з їх оперативною діяльністю. «ПриватБанк» функціонує відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", який визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. Цей закон покликаний забезпечити стабільний розвиток банків в Україні та створити належне конкурентне середовище на фінансовому ринку і сприятливі умови для розвитку економіки України. Стратегічною метою банку є забезпечення фінансової стабільності та надійності, підтримання власного капіталу на необхідному рівні для здійснення статутної діяльності, розширення обсягів та удосконалення спектра банківських продуктів та послуг для юридичних осіб і населення, мінімізація ризиків в своїй діяльності. Одним з пріоритетних напрямків діяльності в теперішній час є розширення кола клієнтів, як юридичних так і фізичних осіб, з метою забезпечення стабільної ресурсної бази, гарантування їх всебічного та якісного обслуговування, а також впровадження нових видів технологій та послуг для збільшення доходів від без ризикового розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

Тема 1операції банків з формування, залучених коштів

Більша частина ресурсів КБ формується на рахунок залучених та запозичених коштів, а не власних. Залучені кошти банку – кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Запозичені кошти – це кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або одержанням міжбанківського кредиту. Можливості комерційного банку у залученні коштів регулюються НБУ. Так згідно з показником платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залучені та запозичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 8 разів.

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Депозитні операції – це операції, що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів. Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів. Об’єктами депозитних операцій є кошти, що передані банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

Депозити поділяються на:

• до запитання;

• строкові депозити;

• іменні депозити;

• депозити на пред’явника.

Депозит – це грошові кошти в національній та іноземній валюті що передані їх власникам або іншою особою за його дорученням в готовій або безготівковій формах на рахунок власника для зберігання на певних умовах.

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок на якому зберігаються його грошові кошти.

Депозит до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. Вони (депозити до запитання) використовуються для здійснення поточних рахунків власника рахунку х його портфелями. За першою вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжних доручень, сплати чеків або векселів.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків суб’єкт господарської діяльності подає до банку такі документи:

• заява на відкриття рахунку;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;

• копію належним чином зареєстрованого статуту (положення);

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, в якій зазначена установа банку;

• картку із зразками підписів і відбитком печатки.

При додаткових внесках, при видачі сум з вкладу, при закритті рахунку використовується ф. № 51, 52.

До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти грошу з рахунку. Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний% або не сплачується зовсім.

В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їх додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.

Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом:

• відкриття депозитного рахунку з укладанням договору банківського вкладу (видачею ощадної книжки);

• видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

За договором банківського депозиту комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони, зобов’язується виплатити вкладнику суму депозиту та нараховані% на умовах та в порядок, що передбачені договором.

Для покриття операційних витрат пов’язаних з веденням поточних рахунків банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного%. Деякі банки не стягують комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня. До депозитів до запитання можна віднести і кредитові залишки на конкретних рахунках.

На цьому рахунку знаходять відображення усі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і проведення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виручки від реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта і на погашення позичок. Тобто, контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного і позичкового. Кредитове сальдо по контокорентному рахунку означає, що клієнт має у своєму розпорядженні власні кошти, дебетове – що у клієнта виникла заборгованість перед банком за позиками.

Формою залучення банком вкладів до запитання є також поточний рахунок з овердрафтом. Овердрафт – дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з яким погодився і банк. За режимом функціонування цей рахунок подібний до контокорентного.

Проте, якщо контокорентний відкривається надійним клієнтам, що активно кредитується, то при овердрафтом такі запозичення допускаються рідко. Для цього рахунку характерний кредитовий залишок. Особовий рахунок з овердрафтом може відкриватися юридичним і неюридичним особам, а також громадянам, у той час, як контокорентний рахунок відкривається тільки у відношеннях банку з юридичними особами. Отже, особовий рахунок з овердрафтом має більш широку форму застосування.

Одним із видів депозитів до запитання є залишок коштів на кореспондентських рахунках, відкритих у даному банку іншими банками. Кореспондентський рахунок – рахунок, який відкриває один банк у іншому для здійснення взаємних розрахунків.