- •1.Предмет, завдання, структура предмету «Соціальна психологія».
- •2.Теорії соціальної психології. Течії та напрямки вітчизняної та зарубіжної психології та їх роль у становленні «Соціальної психології» як науки.
- •3. Розвиток соціальної психології в Україні.
- •4. Роль та завдання соціальної психології у суспільстві.
- •5. Соціальна психологія в системі наук. Роль курсу у професійному та особистісному становленні фахівця, особистості.
- •6. Основні методи соціально-психологічних досліджень.
- •8. Застосування соціально-психологічних знань в окремих галузях практичної діяльності .
- •11. Розвиток особистості в системі суспільних відносин. Рольова поведінка та особливості її форсування у системі міжособистісних стосунків.
- •12. Спілкування в системі міжособистісних і суспільних відносин
- •13. Рольова поведінка та соціальні установки.
- •14. Культурна диверситивність людей. Соціально-психологічні дослідження гендеру.
- •15. Соціальна психологія спілкування та міжособистісних відносин
- •16. Спілкування як обмін інформацією. Специфіка обміну інформацією у комунікативному процесі.
- •17. Структура спілкування
- •Види спілкування
- •18.Види і форми комунікації
- •19. Особливості вербальної та невербальної комунікації. Причини неузгодженості вербального та невербального спілкування.
- •20. Характеристика мови як важливого засобу спілкування.
- •21) Бар'єри спілкування: причини та шляхи їх усунення
- •22) Стихійні процеси передачі інформації.
- •23) Функції та засоби масової комунікації.
- •24)Роль засобів масової комунікації у практичній діяльності політолога та формуванні особистості
- •25) Основні комунікативні бар’єри комунікації. Надійність комунікатора
- •26) Структура комунікативного процесу.
- •27) Закон «чутки» Олпорта
- •28) Прямий та непрямий спосіб переконання. Кредитний комунікатор (д. Майерс)
- •29) Макс Люшер «Сигнали особистості: рольові ігри та їх мотиви».
- •31.Самоефективність у концепції Алберта Бандури.
- •32. Локус котролю за Юліаном Ротером.
- •33.Набута безпорадність, міркування на користь власного «я», оптимізм, «захисний песимізм», помилковий консенсус у формуванні «я»-концепції.
- •34. Дослідження ефекту помилкової унікальності.
- •35. «Мотиви підтримки самоповаги» та його рівні (Абрам Тессер).
- •36. Феномени «морального лицемірства», «нога в дверях» та їх прояви.
- •37. Характеристика Стенфордського тюремного експерименту Філіпа Зімбаро щодо формування установок та виконання соціальних ролей особистістю.
- •38. Соціально-психологічні основи взаємодії. Місце взаємодії у структурі спілкування.
- •39.Інтеракція як організація спільної діяльності. Вплив людини на людину. Типи взаємодії.
- •40. Агресія як деструктивна взаємодія та її дослідження у соціальній психології.
- •51. Психологічні характеристики групи. Структура групи.
- •Великі в кількісному відношенні утворення людей розділяються на два види:
- •54. Стихійні групи. Формування поведінки натовпу. Психологія класів і соціальних рухів.
- •55. Соціально-психологічні аспекти української ментальності.
- •58. Класичні експерименти соціальної психології з досліджень конформізму.
- •59. Психологія малої групи: поняття, межі, класифікація.
- •60. Психологічна структура та динамічні процеси в малій групі.
- •61. Психологія дитячих груп різного віку. Неформальні групи підлітків та старшокласників, юнацтва.
- •62. Психологія сім’ї, її педагогічний потенціал
- •63.Лідерство та керівництво в малих групах. Теорії лідерства
- •64. Психологічні основи соціалізації особистості: зміст соціалізації дитини і дорослого. Стадії та інститути соціалізації
- •65.Роль великих та малих груп у соціалізації особистості. Механізми соціалізації
- •66.Соціальні установки та їх дослідження у соціальній психології
- •67.Керівництво процесом соціалізації дитини: шляхи та умови
- •68.Соціально-психологічна служба та її роль у суспільстві та діяльності особистості. Соціально-психологічна служба школи, сім’ї
- •69. Структура комунікативного процесу. Комунікативні бар’єри
- •70.Специфіка формування груп на сучасному етапі соціокультури (класифікація г. Діркса).
58. Класичні експерименти соціальної психології з досліджень конформізму.
Експерименти Соломона Аша.
Проблема впливу на поведінку людини соціальних норм є надзвичайно актуальною і завжди цікавила психологів. Систематичне дослідження явища конформності здійснив Соломон Аш у середині 50-х років. Було отримано надзвичайно багато інформації про проблему впливу групи на поведінку індивіда.
Експериментальна ситуація, змодельована в експерименті Аша, була надзвичайно близькою до реальної ситуації спілкування людини. Друзі чи інші люди обговорюють певне питання; коли вони висловили свою думку, запитують того, хто ще не висловився. В такій ситуації людина має або погодитись з іншими, або повідомити свою точку зору. Аш мав встановити, наскільки прагнення до адаптації змінює поведінку людини.
Експеримент був досконало організований і проведений. Він продемонстрував силу дії соціально-психологічного закону, показав, наскільки сильним є чинник впливу групи. В цих простих експериментах учасники повністю усвідомлювали помилки інших людей і свою слушність, однак все-таки прагнули підлаштуватись під загальну думку.
Дослідження Аша справляють велике враження, адже вони демонструють соціально-психологічний механізм залежності людини навіть у тих умовах, коли вона чітко усвідомлює свою слушність і помилки інших. Колізії спілкування стають драматичними у складних ситуаціях, коли особа не має певної позиції, питання, які розглядаються, є досить складні, а тиск зацікавленої групи - досить потужним. Роботи Аша стали поштовхом до дослідження механізму конформності, що триває і по сьогодні.
Варіації експерименту Аша.
Аш провів також дослідження, в якому одна особа із семи підставних давала правильну відповідь. За таких умов тільки 5% досліджуваних погоджувались із думкою групи. Отже, соціальна підтримка знижує конформність. Коли є хоча б одна особа, що є нашим союзником, ми можемо залишатись вірними своїй позиції, здійснити опір груповому тиску та уникнути конформності.
На сьогодні визначено, що конформна поведінка зумовлена такими чинниками:
соціальна підтримка;
привабливість групи та зв'язок з нею. Найбільшими конформістами будуть ті, кому група дуже подобається і хто поділяє її цінності;
розмір групи. При збільшенні групи тенденція до конформності посилюється. Тенденція до конформності посилено діє в групі розміром 6-7 членів, за подальшого збільшення групи рівень конформності вирівнюється і навіть знижується. Як вважав Аш, у більшій групі досліджувані поступово починають сумніватись у щирості її членів та думати про змову учасників з метою чинити тиск. Усвідомивши такі особливості, люди починають протидіяти тиску.
Наступні дослідження засвідчили, що жінки більше схильні до конформості, ніж чоловіки. Деякі вчені спростували цей висновок, однак у літературі закріпилась така позиція. Сучасні дослідження, проведені більш коректно, цього не підтверджують. Дані, які були отримані раніше, сьогодні пояснюють упередженістю чоловіків-експериментаторів, які створювали більш комфортні умови для чоловіків, ніж для жінок.
Деякі вчені вважають, що з того часу, як були проведені дослідження Аша, рівень конформності постійно знижується. В країнах із різними культурами, наприклад, у Японії, рівень конформності значно вище, ніж у США, де заохочують індивідуалізм.