- •1.Предмет, завдання, структура предмету «Соціальна психологія».
- •2.Теорії соціальної психології. Течії та напрямки вітчизняної та зарубіжної психології та їх роль у становленні «Соціальної психології» як науки.
- •3. Розвиток соціальної психології в Україні.
- •4. Роль та завдання соціальної психології у суспільстві.
- •5. Соціальна психологія в системі наук. Роль курсу у професійному та особистісному становленні фахівця, особистості.
- •6. Основні методи соціально-психологічних досліджень.
- •8. Застосування соціально-психологічних знань в окремих галузях практичної діяльності .
- •11. Розвиток особистості в системі суспільних відносин. Рольова поведінка та особливості її форсування у системі міжособистісних стосунків.
- •12. Спілкування в системі міжособистісних і суспільних відносин
- •13. Рольова поведінка та соціальні установки.
- •14. Культурна диверситивність людей. Соціально-психологічні дослідження гендеру.
- •15. Соціальна психологія спілкування та міжособистісних відносин
- •16. Спілкування як обмін інформацією. Специфіка обміну інформацією у комунікативному процесі.
- •17. Структура спілкування
- •Види спілкування
- •18.Види і форми комунікації
- •19. Особливості вербальної та невербальної комунікації. Причини неузгодженості вербального та невербального спілкування.
- •20. Характеристика мови як важливого засобу спілкування.
- •21) Бар'єри спілкування: причини та шляхи їх усунення
- •22) Стихійні процеси передачі інформації.
- •23) Функції та засоби масової комунікації.
- •24)Роль засобів масової комунікації у практичній діяльності політолога та формуванні особистості
- •25) Основні комунікативні бар’єри комунікації. Надійність комунікатора
- •26) Структура комунікативного процесу.
- •27) Закон «чутки» Олпорта
- •28) Прямий та непрямий спосіб переконання. Кредитний комунікатор (д. Майерс)
- •29) Макс Люшер «Сигнали особистості: рольові ігри та їх мотиви».
- •31.Самоефективність у концепції Алберта Бандури.
- •32. Локус котролю за Юліаном Ротером.
- •33.Набута безпорадність, міркування на користь власного «я», оптимізм, «захисний песимізм», помилковий консенсус у формуванні «я»-концепції.
- •34. Дослідження ефекту помилкової унікальності.
- •35. «Мотиви підтримки самоповаги» та його рівні (Абрам Тессер).
- •36. Феномени «морального лицемірства», «нога в дверях» та їх прояви.
- •37. Характеристика Стенфордського тюремного експерименту Філіпа Зімбаро щодо формування установок та виконання соціальних ролей особистістю.
- •38. Соціально-психологічні основи взаємодії. Місце взаємодії у структурі спілкування.
- •39.Інтеракція як організація спільної діяльності. Вплив людини на людину. Типи взаємодії.
- •40. Агресія як деструктивна взаємодія та її дослідження у соціальній психології.
- •51. Психологічні характеристики групи. Структура групи.
- •Великі в кількісному відношенні утворення людей розділяються на два види:
- •54. Стихійні групи. Формування поведінки натовпу. Психологія класів і соціальних рухів.
- •55. Соціально-психологічні аспекти української ментальності.
- •58. Класичні експерименти соціальної психології з досліджень конформізму.
- •59. Психологія малої групи: поняття, межі, класифікація.
- •60. Психологічна структура та динамічні процеси в малій групі.
- •61. Психологія дитячих груп різного віку. Неформальні групи підлітків та старшокласників, юнацтва.
- •62. Психологія сім’ї, її педагогічний потенціал
- •63.Лідерство та керівництво в малих групах. Теорії лідерства
- •64. Психологічні основи соціалізації особистості: зміст соціалізації дитини і дорослого. Стадії та інститути соціалізації
- •65.Роль великих та малих груп у соціалізації особистості. Механізми соціалізації
- •66.Соціальні установки та їх дослідження у соціальній психології
- •67.Керівництво процесом соціалізації дитини: шляхи та умови
- •68.Соціально-психологічна служба та її роль у суспільстві та діяльності особистості. Соціально-психологічна служба школи, сім’ї
- •69. Структура комунікативного процесу. Комунікативні бар’єри
- •70.Специфіка формування груп на сучасному етапі соціокультури (класифікація г. Діркса).
23) Функції та засоби масової комунікації.
Розглянемо функції, які виконують засоби масової комунікації (ЗМК) в суспільстві, які його потреби і потреби особистості вони задовольняють і яким чином. Розгляд цих функцій і порівняння їх проголошується спрямованості і цілей з тими, які реалізуються в повсякденному житті допоможе в розумінні можливостей їх негативного впливу на психіку людини.
Функції ЗМК можна розділити на три основні групи:
задовольняють потреби людини як індивіда, як особистості;
задовольняють потреби певних соціальних груп і людини як члена групи;
задовольняють потреби суспільства в цілому як цілісної соціальної системи і відповідно людини як члена суспільства.
У зв'язку з тим, що засоби масової комунікації мають публічний і масовий характер, вони повинні, задовольняючи потреби суспільства в цілому і різних соціальних груп, викликати інтерес і у значних масових аудиторій, що складаються з цілком конкретних людей, які володіють власними бажаннями, потребами, інтересами . Іншими словами для того, щоб реалізувати свої соціальні функції по обслуговуванню інтересів суспільства в цілому і різних соціальних груп, масова комунікація повинна враховувати потреби і психологічні особливості людей. В іншому випадку повідомлення, що передаються засобами масової комунікації, будуть не зрозумілі або не прийняті аудиторією.
В даний час немає загальноприйнятої класифікації функцій ЗМК як соціальних, так і психологічних і соціально-психологічних. У той же час, розглядаючи підходи різних авторів, можна зробити висновок, що в основному за своїм змістом вони збігаються, хоча є відмінності за кількістю, назвами, підстав і критеріям їх виділення. Те ж саме можна сказати й щодо потреб і цілей звернення людей до засобів масової комунікації. Наоснові наявних в даний час даних та їх узагальнення можливо виділити три основні потреби людини, змушують його звертатися до ЗМК.
Це потреба в інформаційній зв'язку з навколишнім світом і, відповідно, в постійному припливі інформації, потреба в розвагах і, в деякій мірі схожа на не, але не збігається повністю з нею, потреба у відверненні (відхід від повсякденних справ і буденності навколишнього життя). При реалізації потреби у відволіканні людина може дивитися телепрограми, слухати радіопередачі або читати газети, які не викликають у нього інтересу, а допомагають піти, психологічно ізолюватися від навколишнього оточення (наприклад, в черзі, в тривалих поїздках, в ситуаціях психоемоційної напруженості і т.д .). Задоволення потреби в розвазі допомагає іноді емоційно розрядитися, подолати психоемоційну напруженість (психічні стани негативного характеру), отримати певну психоемоційну "стимуляцію" для подальшої активної повсякденної діяльності за умови, що задоволення даної потреби не стає домінуючою метою і сенсом діяльності людини і, відповідно, основний і переважної функцією проведення часу.
Потреба в постійній інформаційного зв'язку і постійному припливі інформації з різних засобів масової комунікації необхідна людині для реалізації наступних цілей:
орієнтування в сучасній ситуації і соціальному середовищі, а в більш широкому плані - соціалізації в суспільстві (засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству);
розвитку загального кругозору, по суті, заміняє процес систематичного навчання і здобуття загальної освіти, що підвищує інтелектуальний рівень особистості в цілому;
вирішення повсякденних практичних проблем (де купити необхідне, куди поїхати відпочивати, як полагодити автомобіль, як доглядати за садовими рослинами і т.п.).
підвищення професійного рівня (за рахунок спеціалізованих періодичних видань та інших засобів масової комунікації).
Розглянемо, які потреби соціальних груп повинні задовольнятися засобами масової комунікації в цивілізованому демократичному суспільстві.
Формування громадянського суспільства і демократичних засад у функціонуванні держави передбачає об'єднання громадян на основі усвідомлення і захисту своїх інтересів у різні соціальні суб'єкти суспільно-політичної та соціально-економічної діяльності - професійні спілки, соціально-демографічні та національно-етнічні групи населення, партії, рухи, асоціації , земляцтва, об'єднання за інтересами тощо У комплексі вони представляють основний спектр різноманітних інтересів різних верств населення, з урахуванням яких здійснюється їх взаємодія один з одним, з різними соціальними інститутами, суспільством і державою в цілому.
Формування і нормальне функціонування у відповідність з цільовим призначенням цих соціальних суб'єктів практично неможливо або дуже утруднене при відсутності доступу до засобів масової комунікації.
Таким чином, задовольняючи потреби різних соціальних груп, мас-медіа в разі дійсного виконання ними тієї декларованої ролі демократичного інституту, на яку вони претендують в суспільстві в якості четвертої влади, повинні реалізовувати принаймні дві основні соціальні функції.
По-перше, доведення до широких верств населення і суспільства в цілому інтересів і позицій з різних питань різноманітних соціальних суб'єктів. Тобто презентація, публічне представлення і публічне сповіщення інтересів, актуальних проблем, тем, питань і відповідно відносин до них і займаним по їх вирішенню позиціях різних соціальних груп і прошарків населення, професійних спілок, партій, суспільно-політичних рухів, економічних структур, асоціацій, земляцтв, об'єднань громадян за інтересами і т.п. Дану функцію можна умовно позначити як публічно-представницьку або презентаційну.
По-друге, для залучення та об'єднання на основі спільних інтересів однодумців представники різних суспільних груп повинні мати можливість доступу до засобів масової комунікації. Таким чином, мас-медіа повинні здійснювати функцію формування, конституювання різних соціальних суб'єктів у суспільстві і сприяти нормальному їх взаємодії. Дану функцію умовно можна позначити як організаційну. Розглянемо, які основні функції мають реалізовуватися засобами масової комунікації в суспільстві для забезпечення його нормального функціонування і розвитку в цілому.
Однією з найважливіших таких функції є забезпечення соціального контролю в суспільстві. Здійснюється це за допомогою публічного інформування про діяльність різних соціальних суб'єктів, органів влади та управління, економічних структур, що відбуваються найважливіші події у суспільно-політичному, соціально-економічної та в інших сферах життя суспільства. ЗМК проводять власні розслідування, публічно інформуючи про їх результати.
Незважаючи на відсутність можливостей адміністративних та економічних заходів впливу, на відміну від державних і господарських органів контролю, контроль засобів масової комунікації буває не менш ефективний, так як він містить моральну оцінку і спирається на громадську думку, роль якого в демократичній державі досить висока, особливо в Напередодні виборних кампаній.
Засоби масової комунікації, надаючи доступ до використання своїх можливостей для різних соціальних суб'єктів, у тому числі опозиції, здійснюють критику соціально значущих дій різних державних і громадських структур, формують громадську думку і тим самим реалізують функцію соціального контролю в суспільстві. На підставі відомостей в засобах масової комунікації можуть створюватися парламентські і громадські комісії, даватися державними інстанціями доручення різним державним органам, за опублікованими фактами заводяться кримінальні справи.
Таким чином, функція соціального контролю і, відповідно, управління соціальними процесами в суспільстві грунтується також на наступних соціальних функціях засобів масової комунікації: інформаційної (публічного повідомлення громадянам різних відомостей з актуальних питань суспільного життя); здійсненні критики; формуванні громадської думки.
Для нормального функціонування і сталого розвитку демократичного суспільства воно зацікавлене у тому, щоб його громадяни досить адекватно орієнтувалися в подіях, що відбуваються і для досягнення своїх цілей і захисту своїх прав і інтересів використовували цивілізовані форми і способи соціальної взаємодії, спілкування і життя в суспільстві. У зв'язку з цим суспільство потребує поширенні інформації щодо соціально значущих питань, а також цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному рівню суспільного розвитку.
Враховуючи потужність впливу засобів масової комунікації, саме вони, задовольняючи потреби суспільства, повинні активно інформувати громадян з цих питань. При цьому ЗМК здійснює функції інформування, освіти та соціалізації.
Сталий суспільний розвиток на демократичних принципах припускає також наявність сильної і конструктивної опозиції, підвищення ролі громадської думки та громадськості в їх вплив на соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві.
Без доступу до засобів масової комунікації неможливо вплив опозиції, громадськості на політичні і соціально-економічні процеси в суспільстві. Основним фактором формування і ЗМКни громадської думки також є діяльність мас-медіа.
Діяльність ЗМК може й повинна сприяти конструктивному діалогу різних політичних сил в суспільстві і таким чином знижувати конфронтаційність і підвищувати інтеграційні процеси. Якщо це здійснюється в діяльності ЗМК, то таким чином ними реалізується найважливіша соціальна функція - інтеграційна.
В іншому випадку засоби масової комунікації починають виступати як деструктивна сила в суспільстві і практично втрачають ту роль демократичного інституту, на яку вони претендують і яку повинні виконувати. Вони трансформуються в інформаційне зброя, яка активно використовується різними політичними силами в проведенні інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на суспільство, різні соціальні групи, на своїх співгромадян.
