78. Класифікація методів виховання за структурою особистості:

Сфера особистості ----------------------------------------------------- методи виховання

1. Інтелектуально – пізнавальна ------------------------------- переконання

2. Емоційно-вольова ---------------------------------------------- спонукання

3. Діяльнісно-практична ----------------------------------------- привчання

4. Підсвідомість --------------------------------------------------- навіювання

Переконання – це процес логічного обґрунтування тези (антитези), що потребує наявності змістовної інформації та свідомого ставлення до неї вихованців, які сприймають (не сприймають) її.

Спонукання використовується для створення та закріплення певного емоційно-вольового фону, настрою на участь у діяльності, спрямованій на реальну допомогу іншим, внаслідок якої розвиваються вищі людяні якості, почуття, прагнення, інтереси, потреби.

Метод привчання – це організація певних дій дитини, що внаслідок багаторазового повторення стають нормами поведінки. Він націлений на свідоме залучення дитини до форм суспільної поведінки.

Метод навіювання спрямовано на підсвідомість вихованця. Він являє собою неусвідомлене, некритичне засвоєння певних дій, поглядів, реакцій тощо. Його використання потребує від вихователя найбільшої відповідальності та дотримання правила «не нашкодь».

79. Форми виховання, їхні ознаки та різновиди.

Форма виховання – це цілеспрямований сформований характер спілкування в процесі взаємодії вихователя і вихованця з метою формування особистості для самореалізації в основних сферах життєдіяльності шляхом поповнення нестатків.

Основні ознаки форми виховання майже такі, як і для форми навчання. Вони різняться лише першою ознакою: для навчання – то розподіл навчально-організаційних функцій між учасниками навчального процесу, а для виховання – розподіл ролей між учасниками виховного дійства. Беручи участь у виховному заході, кожна дитина грає певну роль (капітана команди, болільника, конферансьє, глядача, ведучого, прибиральника, оформлювача, чергового тощо), яка є сходинкою в її соціалізації. При доборі таких ролей треба дбати, щоб вони постійно ускладнювались, додаючи особистості певні виховні набутки.

Різновиди форм виховання такі ж як і в навчанні (форми організації, організаційні форми та системи), але вони мають свою специфіку.

1. Якщо в навчанні превалює фронтальна форма організації і майже не реалізується індивідуальна робота, то у вихованні, аби не руйнувався баланс цілісності педагогічного процесу, саме індивідуальна робота повинна бути провідною.

2. Якщо в навчанні урок розглядається як одна з організаційних форм, якій надано статус головної (класно-урочна система), то у вихованні всі організаційні форми носять назву виховних заходів, що різняться за місцем і часом проведення, кількістю учасників, послідовністю та наповненістю ланок виховного процесу.

3. Зважаючи на цілісність педагогічного процесу, форми навчання і виховання не заперечують одна одну, а доповнюють, розвивають, інтегрують освітню взаємодію.