13. Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.

Навчальний предмет «Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», який вивчається у 1-2 класах.

Головною метою «Природознавства» в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленнями про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [5]. Ця мета досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей.

Як зазначається у чинній навчальній програмі, зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) та специфічними, власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; сезонності; фенологічний), що реалізуються в єдності.Природознавчі змістові лінії галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізуються в таких розділах змісту програми:

· в 3 класі -- «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;

· в 4 класі -- «Планета Земля», «Україна-- наша Батьківщина», «Рідний край».

Зміст розділів, що вивчаються в 3 класі, охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) та живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина), а також зв'язки і залежності між ними. Природничі знання та вміння названих розділів закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються й застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна -- наша Батьківщина» і «Рідний край» компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України та рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних зон України і природних угруповань рідного краю.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас, телурій тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учняОсновною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, серед яких виділяються такі типи: вступний (вивчення нового матеріалу), комбінований, узагальнюючий, предметний та урок-екскурсія.Навчання природознавства здійснюється різними методами: словесними (бесіда, розповідь, пояснення), практичними (спостереження, дослід, практична робота), наочними (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються, проте перевагу слід надавати практичним методам навчання.Таким чином, зміст курсу дає змогу учневі набути цілісних знань про людину та її життєвий світ -- про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу тощо.