4. О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства

Герд Олександр Якович – основоположник вітчизняної методики природознавства як науки, яку розробляв на основі дидактичної системи Ушинського і ідеї дарвінізму. Розроблений ним курс природознавства для середньої школи починався вивченням неорганічного світу, потім рослин, тварин, людини. Завершувався вивченням «Історії землі». Він писав, що викладання природознавства повинне починатися в саду, в полі, в лісі. Діти повинні вивчати природні предмети в їх природному середовищі. Герд розробив систему вивчення природи в початкових класах. Ним написаний підручник «Світ божий» для 2-3 класів, що складався з 2 частин: 1 – «Земля, повітря і вода»(2 клас), 2 – «Рослини, тварини і людина»(3 клас). Він вважав, що перш ніж знайомити дітей з світом тварин і рослин, їм необхідно познайомитися з предметами і явищами неживої природи, бо закон еволюції природи не може бути усвідомлений учнями без розуміння тих взаємозв’язків, які існують між неорганічним і органічним світом і які зв’язують живу і неживу природу в одне ціле.

Для вчителів вченим було написано методичний посібник «Предметні уроки в початковій школі» (1883 р.), в якому пояснюється, як слід вчити дітей початковому природознавству. Також він розробив «Перші уроки мінералогії» - плани всіх уроків по курсу неживої природи. Його плани уроків є першим зразком системи викладання навчального предмета. Він вимагав регулярного планування кожного уроку від вчителів.

Отже, Герд, узагальнивши ППД викладання природознавства в школі того часу і свій власний, вперше поставив і розв’язав основні загальні проблеми МВП в школі, оформивши її як педагогічну науку.Він є основоположником методики початкового природознавства.

5. Становлення методики викладання природознавства.

Семенов Дмитро Дмитрович – російський педагог. Приділяв увагу питанням шкільної географії. Він вважав, що елементарний курс географії повинен вивчатися в початкових класах і за своїм змістом бути вітчизнознавством. Починатися воно повинне з вивчення своєї місцевості, тобто рідного краю. Викладання вітчизнознавства веде до розуміння плану і карти, що сприяє підготовці до вивчення географії. Семенов рекомендував викладати матеріал у формі захоплюючої подорожі і в її ході влаштовувати практичні заняття.

Друга половина 19 ст. характеризується істотними змінами в методиці початкового природознавства. Передові вчителі прагнули втілити нові методичні ідеї Герда в життя, але натрапляли на перешкоду з боку царського уряду. Уряд навіть в 1876 р. вилучив його з молодших класів і воно відновилося в 1901 р. і то лише частково.

Половцов Валеріан Вікторович – рос педагог-природник вперше почав читати для студентів курс методики природознавства. Його лекції вийшли в 1907 р. під назвою «Основи загальної методики природознавства». Він вказував що в процесі ознайомлення з явищами природи повинні розкриватися звя’зки і відношення, які існують в природі і доступні спостереженню.

У передреволюційний період природознавство викладалося в гімназіях тільки в трьох молодших класах. Автори підручників прагнули дати в матеріалах більше знань, але для дітей це було важко.

Вахтеров Василь Порфирьйович – педагог-методист початкової школи, широко пропагував обов’язкове початкове навчання, боровся проти феодалізму. Він вимагав щоб вчителі при вивченні з дітьми природи спиралися на спостереження, досліди, демонстрацію об’єктів. Для школярів ним написані книги «Світ в розповідях для дітей». Відома праця – «Предметний метод навчання».

Севрук Леонід Сафонович – методист з природознавства. В 1902 р. ним був виданий підручник для школярів «Початковий курс природознавства», в якому простою мовою давався опис неживої і живої природи. Він пропонував спочатку формувати знання про неживу природу, а потім про рослини і тварини. Велику увагу надавав доступності матеріалу, систематичності і наочності навчання. Для вчителів написав посібник «Методика початкового курсу природознавства» (1902).

Полянський Іван Іванович – методист-природник, автор підручників «Про три царства природи» (1904). В 1917 р. вийшла «Методика початкового природознавства», в якій він підкреслював що методика базується на науках про природу і властивих їм методах наукового дослідження. Полянський пояснював, що викладання природознавства необхідно здійснювати виходячи з пізнавальних процесів, що відбуваються в свідомості школярів. Він також виділяв уроки викладу нового матеріалу, практичні заняття, екскурсії і узагальнюючі уроки, і доводив необхідність їх здійснення в тісному взаємозв’язку.