- •Методи дослідження природознавства.
- •Зародження методики викладання природознавства.
- •О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства
- •Становлення методики викладання природознавства.
- •К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.
- •Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.
- •Система в. О. Сухомлинського по спілкуванню дітей із природою.
- •9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
- •10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
- •11. Аналіз природничого матеріалу в програмі предмета „я і Україна'" для 1-2 класів.
- •12. Аналіз програм з природознавства 3-4 класів.
- •Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.
- •Освітні завдання з природознавства.
- •15. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.
- •Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів.
- •Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •Характеристика природознавчих понять.
- •Методика формування уявлень про предмети та явища природи.
- •Формування природничих понять.
- •Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
- •Типи уроків з природознавства,
- •Урок - головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього.
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку.
- •Структура комбінованого уроку з природознавства.
- •Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства.
- •Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства.
- •Фронтальні, групові та Індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.
- •Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
- •Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
- •Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота.
- •Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
- •Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
- •Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
- •40. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості
- •41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
- •42. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з Природознавства.
- •43. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування засобів наочності на уроках природознавства.
- •44 Куточок живої природи, організація і його обладнання.
- •Географічний майданчик, методика роботи на ньому.
- •Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
- •Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів Робота вчителя в умовах кабінетної системи.
- •Навести фрагмент уроку з курсу „я і Україна" для 1-2 класів з показом специфічних методів і прийомів цих уроків (урок "Рослини - дерева, кущі, трави" 2 кл.)
- •Хід роботи
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •I. Організація класу до уроку II. Перевірка домашнього завдання
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
- •VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
- •VIII. Підсумок уроку
- •Навести схему аналізу уроку природознавства.
- •Підготувати запитання для актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів для уроку "Рослини лісу "Природознавство" 3 кл.)
- •57. Скласти план проведення масового натуралістичного заходу на природоохоронну тему.
- •58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
- •59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
- •60. Фрагмент уроку з використанням ботанічного матеріалу.
9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
70-і роки - перехід з чотирирічного на трьохрічний курс початкового навчання, природознавство як навчальний предмет вивчалось в ІІ-ПІ кл.. початкової школи і в IV класі. В І кл. діти знайомились з окремими елементами і явищами природи під час спостережень, екскурсій, читання статей із підручника „Рідна мова". Така система навчання в початковому природознавству проіснувала до 1984-1985 р.
В основу перебудови початкової школи і переходи її на трьохрічний курс навчання була покладена ідея розвиваючого навчання.
Розвитку методики викладання природознавства як науки в 60- 80 роки сприяли видатні методисти цього часу П.А.Завітаєв, М.Н.Скаткін , Л.Ф.Мельчаков, З.А. Клепініна, В.О.Сухомлинський та ін..
10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
Програма побуд. на основі принципів: науковості, доступності,Батьківщинознавства, наочності, сезонності, краєзнавства, екологічний,планетарний,фенологічний, тісний зв’язок з життям. Науковості потрібно при підборі матеріалу враховувати наукову достовірність матеріалу. Розкриття вчителем фактів і явищ в їх розвитку, взаємозв’язку і взаємозалежності. Батьківщинознавства передбачає формування уявлення про форми земної поверхні України, водойми, природні зони, населення сільське і міське, територіальний поділ; розвиток вмінь стисло характеризувати, встановлювати взаємозв’язки, висловлювати передбачення.
Доступності навчання буде успішним тоді, коли його зміст і методи відповідатимуть віковим особливостям учнів, їх пізнавальним можливостям, коли воно буде доступним для дітей. Вивчення потрібно починати зі спостережень за конкретними предметами і явищами природи, бо вони найбільш доступні дітям. Наочності використання в процесі навчання предметів і явищ навколишнього світу, а також їх зображень. Це сприяє розвитку мислення, спостережливості, активному сприйманню знань, робить процес засвоєння легшим, а знання міцнішими. Сезонності полягає у організації спостережень за змінами в неживій і живій природі у різні пори року. Така робота дає переконливий матеріал про взаємозв’язки і взаємозалежності явищ в природі, що є доступними для безпосереднього спостереження молодшими школярами.
Краєзнавчий передбачає формування уявлення про погоду в рідному краї, корисні копалини, грунти; природні угрупування рідного краю; рослинництво, тваринництво; способи добування корисних копалин та їх використання; розвиток вмінь стисло характеризувати, встановлювати взаємозв’язки, висловлювати оцінні судження; виховання поваги до традицій, культури.
Екологічний полягає у спостереженні за взаємодією організму з навколишнім середовищем. Цей принцип передбачає усвідомлення природи, як середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі; розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі; осмислення екологічних явищ, вміння робити висновки про стан природи. Планетарний передбачає формування уявлення про Землю в світовому просторі, усвідомлення зміни дня і ночі й змін пір року. Фенологічний полягає у спостереженні за періодичністю явищ в житті рослин і тварин, а також співвідношеннями між цими явищами і кліматичними факторами (приліт пташок, дозрівання плодів, цвітіння