6. К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.

Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв ознайомленню дітей з предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи («Дитячий світ і Хрестоматія» та «Рідне слово») він побудував в основному на природничому матеріалі. У передмові до першого видання «Дитячого світу» він указує на ті причини, які визначили його вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, яка розпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи К.Д.Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного мислення учнів. Він писав, що логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей.

Він зупинив свій вибір на предметах, що оточують дитину і більш-менш знайомі їй, рекомендував знаходити цікаве в навколишньому оточенні і завдяки цьому здійснювати зв’язок навчання з життям. Так, розробляючи методичні вказівки до «Рідного слова», Ушинський відмічав, що бесіди з учнями педагог повинен будувати на явищах, характерних для своєї місцевості, оскільки початкове навчання розпочинається з близького і відомого учням. Тому основним змістом «Рідного слова» для першого року навчання є вправи, мета яких - логічне об’єднання оточуючих предметів навколо таких загальних родових понять, як «мінерали», «рослини», «тварини» і «люди».

Книга для читання «Дитячий світ», за думкою К.Д.Ушинського, повинна стати «порогом серйозної науки». Він вказував, що подавати без зв’язку описи тих чи інших природних предметів і явищ - лише даремно стомлювати дитячу пам’ять; вивчати у початкових класах систему наук про природу, не збагативши дітей конкретними знаннями - означало б іти врозріз із вимогами педагогіки. Тому Ушинський у «дитячому світі» вмістив пропонував порівнювати їх між собою і на цій основі будувати певну систему. Перед читанням статей він рекомендував учителю продемонструвати предмет, а дітям зробити його усний опис. Учитель спрямовує цей процес запитаннями: який колір предмета? Які його розміри?. Пізніше можна давати запитання більш загального порядку; перелічити істотні ознаки предмета; користь, яку він приносить та ін.

Отже, вивчаючи книги К.Д.Ушинського, учні повинні усвідомити ту істину, що в природі все взаємозв’язане, що природа -не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній існує система, яка є результатом закономірного розвитку природи.

6. Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.

К.П.Ягодовський (1877-1943) у своїх працях («Уроки з природознавства в початковій школі», «Практичні заняття з природознавства в початковій школі», «Куточки природи в початковій школі») виступав за необхідність вивчення природознавства. Важливим завданням шкільного природознавства К.П. Ягодовський вважав формування наукових понять. На конкретних прикладах він розробив методику формування первинних узагальнень у молодших школярів, великого значення надаючи при цьому аналізу, синтезу, індукції і дедукції, єдності і взаємозв’язку їх. К.П.Ягодовський також вперше вказав на конкретні шляхи формування в учнів основ діалектико-матеріалістичного світогляду, підкреслюючи велике значення органічного зв’язку вивчення природи

П.О.Завітаєв, як і К.П.Ягодовський, виступав за необхідність виділення природознавства в початкових класах в окремий предмет. Його основні праці - «Екскурсії та предметні уроки в 1-4 класах», «Навчально-дослідна ділянка 1-4 класів», «Спостереження й досліди з природознавства в початковій школі», «Обладнання занять по вивченню природи в 1-4 класах» та ін. Ряд своїх праць він присвятив питанням методики формування у молодших школярів природних уявлень і понять. Великого значення П.О.Завітаєв надавав безпосередньому спілкуванню дітей з природою під час екскурсій, спостереженням, а також праці на навчально-дослідній ділянці. П.О.Завітаєв багато працював над удосконаленням обладнання уроків з природознавства та методики застосування його у процесі навчання.

Помітний вклад у розвиток методики природознавства вніс М.М.Скаткін (народ. У 1900 р.) - учень і послідовник К.П Ягодовського, автор програми, підручників з природознавства та ряду методичних посібників з методики виконання цього предмета. Його основні праці -«Методики природознавства в початковій школі», «Позакласна робота з природознавства в початковій школі» та ін. У своїх працях основну увагу М.М.Скаткін звертає на розробку таких питань, як наукові основи методики викладання природознавства, роль чуттєвих сприйнять та первинних узагальнень у засвоєнні знань з природознавства, роль природознавства в системі виховання школярів, шлях активізації пізнавальної діяльності. М.М.Скаткін - автор сюжетів багатьох наочних посібників з природознавства: навчальних таблиць, картин, колекцій, методичних вказівок до застосування їх на уроках. В них, зокрема, викладання природознавства поставлено на наукову основу, взято курс на тісний зв’язок із життям, завданнями народного господарства нашої країни