41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.

До практичних методів належить: дослід та практична робота.

Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент, який дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом. Його специфіка полягає в тому, що він дозволяє отримати явище в чистому вигляді уникати впливу побічних факторів. Тобто досягається глибина дослідження сутті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені основі експерименту.

Структура досліду: 1). Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об’єкт, з яким проводиться дослід. 2). Планування досліду: а) визначення практичних дій, їх послідовності; б). вибір обладнання; 3). Виконання досліду: а). виконання практичних дій у необхідній послідовності б) цілеспрямоване спостереження за об’єктом; в). усвідомлення результатів спостереження; г). самоконтроль за процесом досліду. 4). Осмислення результатів досліду: а). узагальнення фактів; б). установлення взаємозв’язків; в). фіксація наслідків досліду. 5). Закріплення результатів проведення досліду: знання цілей, результатів.

Дослід включає розумові, практичні, перцептивні дії, які поєднуються на різних етапах.

За рівнем пізнавальної самостійності учнів досліди поділяються на репродуктивні і творчі. Репродуктивні – досліди, спосіб виконання і результати яких відомі учням. Вони викон. за зразком. Творчі – досліди, які є способом розв’язання навчальної проблеми. Школярам невідомі: результати, способи виконання. За тривалістю виконання досліди є короткочасними – виконуються в межах одного етапу уроку, та довготривалими – результати отримують через 1 – 2 тижні або місяці (досліди з рослинами на дослідницьких ділянках).

Практична робота – навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконуються практичні дії з об’єктами матеріальній або матеріалізованій формі. При цьому предмети і явища або умови їх існування в природі не змінюються. Метою практичних робіт є формування практичних умінь і навичок. Засобом організації є практичне завдання. Ефективність його виконання залежить: а). від чіткого визначення конкретних цілей практичної діяльності; б) відбору необхідних матеріальних об’єктів або їх матеріалізованих форм, приладів чи їх моделей; в). розробки прийомів виконання завдання.

Оволодіння кожним практичним умінням відповідає загальним закономірностям формування. На цій основі будується система практичних знань. Вона включає: 1). Завдання, які виконуються за зразком. 2). Завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в подібну ситуацію, тобто викон. ті самі дії, але з новими об’єктами. 3). Завдання які виконуються шляхом перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови. Перші дві групи носять репродуктивний характер. З їх допомогою відпрацьовується практичне уміння для досягнення визначених параметрів за основними властивостями. Третя група – творчі завдання, бо містять у собі проблеми. Зміст полягає у необхідності конструювання нового способу діяльності на основі засвоєних ЗУН. Виконання проблемних практичних завдань може бути організоване двома методами: евристичним – діти розв’язують проблему разом з вчителем; дослідницьким – проблема розв’язується самостійно під керівництвом вчителя.