- •Методи дослідження природознавства.
- •Зародження методики викладання природознавства.
- •О.Я.Герд - основоположник методики викладання природознавства
- •Становлення методики викладання природознавства.
- •К.Д.Ушинський про вивчення природи в початкових класах.
- •Погляди н.П.Ягодовського, п.О.Завітаєва. М.М.Скаткіна на викладання природознавства.
- •Система в. О. Сухомлинського по спілкуванню дітей із природою.
- •9. Перебудова початкової освіти в 80-роках та її вплив на викладення природознавства.
- •10. Основні принципи побудови програми з природознавства.
- •11. Аналіз природничого матеріалу в програмі предмета „я і Україна'" для 1-2 класів.
- •12. Аналіз програм з природознавства 3-4 класів.
- •Аналіз підручників з природознавства для 3-4 класів.
- •Освітні завдання з природознавства.
- •15. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.
- •Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів.
- •Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •Характеристика природознавчих понять.
- •Методика формування уявлень про предмети та явища природи.
- •Формування природничих понять.
- •Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
- •Типи уроків з природознавства,
- •Урок - головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього.
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку.
- •Структура комбінованого уроку з природознавства.
- •Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства.
- •Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства.
- •Фронтальні, групові та Індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання.
- •Екскурсії з вивчення природи їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів.
- •Підготовка вчителя до уроку-екскурсії, організація і методика проведення Питання охорони природи на екскурсіях.
- •Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.
- •Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота.
- •Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
- •Методи навчання природознавства, їхня класифікація.
- •Методичні прийоми. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •39. Характеристика словесних методів навчання. Недоліки словесного викладання.
- •40. Характеристика наочних методів навчання. Загальні вимоги, особливості
- •41. Практичні методи навчання. Види практичних методів, їхня характеристика, особливості застосування у викладанні природознавства.
- •42. Вибір методів навчання, їхнє поєднання в навчальному процесі з Природознавства.
- •43. Наочні засоби навчання природознавства. Особливості комплексного застосування засобів наочності на уроках природознавства.
- •44 Куточок живої природи, організація і його обладнання.
- •Географічний майданчик, методика роботи на ньому.
- •Навчально-дослідна ділянка, методика роботи на ній.
- •Обладнання кабінету природознавства для учнів молодших класів Робота вчителя в умовах кабінетної системи.
- •Навести фрагмент уроку з курсу „я і Україна" для 1-2 класів з показом специфічних методів і прийомів цих уроків (урок "Рослини - дерева, кущі, трави" 2 кл.)
- •Хід роботи
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •I. Організація класу до уроку II. Перевірка домашнього завдання
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
- •VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок
- •VII. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок
- •VIII. Підсумок уроку
- •Навести схему аналізу уроку природознавства.
- •Підготувати запитання для актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів для уроку "Рослини лісу "Природознавство" 3 кл.)
- •57. Скласти план проведення масового натуралістичного заходу на природоохоронну тему.
- •58. Скласти план. Краєзнавчої екскурсії. В плані зазначити мету, місце проведення, обладнання та її хід.
- •59. Скласти план-конспект фрагменту уроку з використанням лабораторного досліду („Термометр", Природознавство 3 кл.)
- •60. Фрагмент уроку з використанням ботанічного матеріалу.
Масова позакласна робота. Організація і проведення натуралістичних заходів.
Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК ; туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.
Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою науково-популярною літературою, а також пам’ятати, що ефективність позакласного читання забезпечується при дотриманні ряду вимог. Перша вимога – це мотивація пізнавальної діяльності. Учні повинні усвідомити, для чого це необхідно робити. Друга вимога – поступовість і цілеспрямованість у підборі літератури за змістом і обсягом. Третьою умовою є оволодіння учнями вмінням працювати з текстом, зокрема виділяти його основну думку, складати план прочитаного, переказувати за складеним планом. Важливим є рівень самостійності дітей у позакласному читанні. Організація позакласного читання передбачає підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя, переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями.
Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно- і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок.
КВК є цікавою формою позакласної роботи, яка зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, пам’яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природничих ЗУН. Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. Завдання повинні бути і теоретичні, і практичні, але обов’язково цікаві, конкретні, доступні та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки.
Формувати команду найкраще усім класом, щоб в обговоренні учасників брали участь усі учні. Це мас велике значення для формування взаємо- і самооцінювання. Для оцінювання виконання завдань КВК розробляються якісні та кількісні критерії, які доступні для розуміння дітей. На їх основі членами журі здійснюється мотивація проміжних і підсумкових оцінок.
Туристські походи проводяться в різні пори року. Він дає можливість збагатити чуттєвий досвід дітей під час безпосереднього спілкування з природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі та умінь природоохоронної роботи. У дітей формуються такі якості особистості, як відповідальність за товариша, взаємодопомога, турбота про слабших, цілеспрямованість, витривалість, свідома дисципліна. Підготовка до походу починається з розробки його мети і маршруту та розподілу обов’язків. Учням пропонуються завдання повторити і відшукати нові відомості, прислів’я, загадки. Перед походом проводиться інструктаж про правила безпеки й поведінки на природі, роздаються індивідуальні та групові практичні завдання на картках. За результатами походів, позакласних екскурсій оформляються стенди, виставки малюнків, фотографій, виробів з природного матеріалу, тематичні альбоми, гербарії, колекції.
Наймасовішою формою позакласної роботи є свята. Серед них: Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мети. Так, проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни, але й формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохоронні заходи.
Отже, позакласна робота є тим стимулом для учнів, який необхідний для залучення їх до суспільно корисної праці. Вчителю необхідно серйозно продумувати план цих занять, розробляти його, враховуючи інтереси дітей, аналізуючи діяльність населення краю.
