32. Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень Взаємозв'язок урочної і позаурочної роботи з природознавства.

Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяє сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів.

На кожному уроці необхідно підсумувати спостереження учнів. В усній формі за запитаннями вчителя учні з’ясовують ті зміни, які відбулися у неживій природі за тиждень: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрями, які опади. Одночасно виявляється зміни в житті рослин, тварин і в сіг праці людей. Завдяки такій роботі в учні виробляється системність, розвивається спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об’єкти.

Спостереження можуть бути короткочасні або довготривалі. Спостереження за плодово-ягідними кущами і деревами, трав’янистими рослинами – це довготривалі спостереження, які проводяться в позаурочний час. Короткочасні проводяться на уроці, під час екскурсії.

План фенологічного спостереження: 1) яким був ранок; 2) температура повітря; 3) чи змінився тиск, вологість, їхній вплив. Інші атмосферні явища; 4) напрям і сила вітру, його властивості; 5) стан неба, види хмар, швидкість їхнього руху; 6) чи були опади, їх види, кількість; 7) стан рослин протягом дня; 8) поведінка тварин протягом дня.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого поняття як причина, закономірності сезонних змін природи. А причиною є висота сонця. Навчити учнів узагальнювати на відомому матеріалі. З початку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім – за тиждень, місяць, пори року. Всі спостереження діти зафіксовують у щоденнику спостереження. Особливої привабливості йому надають малюнки, які учні добирають з різних джерел.

Отже, спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, вихованні у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів наукового світогляду.

32. Позакласна робота з природознавства, її значення і зміст.

Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов’язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Однак під час складання програми слід пам’ятати про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.

Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з природознавства, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу. Вона забезпечує цікаве й корисне проведення школярами вільного часу. За способом організацій діяльності школярів у дидактико-методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу.