Функції уваги:

• Відбір значимих, тих, що відповідають актуальному стану організму, впливів (подразнень).

• Ігнорування (гальмування) несуттєвих подразників.

• Регулювання і контроль за перебігом діяльності.

Характеристики уваги:

• активність:

• мимовільна

• довільна

• направленість:

• зовнішня

• внутрішня

• широта:

• об’єм

• розподіл

• переключення:

• легке

• важке

• інтенсивність:

• висока

• низька

• стійкість:

• стійка

• нестійка

Фактори, які привертають та посилюють увагу:

Зовнішнє поле людини

• контраст

• новизна

• рух, або зміна в просторі

• інтенсивність

Внутрішнє поле людини

• значущість

• почуття

• вплив минулого досвіду

• інтереси

2 Мислення як вища форма пізнавального процесу

Мислення - це вищий психічний процес узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх взаємозв'язків.

Мислення є вищим пізнавальним процесом. Але на практиці як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйманні, уяві, пам'яті та ін.

Мислення, у яких би воно формах не існувало, неможливе без мовлення. Будь-яка думка виникає та розвивається в нерозривному зв'язку з мовленням.

У цьому проявляється одна з головних відмінностей між психікою людини і психікою тварини.

Фізіологічні основи мислення:

Особливості протікання процесу мислення:

• опосередкований характер;

• опора на знання;

• виходить із живого споглядання, проте не зводиться до нього;

• відображення зв'язків та відношень у словесній формі;

• пов'язане з практичною діяльністю людини.

В процесі мислення, людина використовує різного роду засоби:

• практичні дії;

• образи;

• уявлення;

• моделі;

• схеми;

• символи;

• знаки;

• мову.

Форми мислення:

Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл”.

Судження – відображає істотні зв'язки між предметами і явищами:

- вода гасить вогонь.

Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень:

- всі метали – провідники електрики

- мідь – метал,

- мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів:

Індукція – рух думки від одиничних тверджень до загального знання.

Дедукція –рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється).

Аналогія –висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою.

Інтуіція –стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний, безпосередній, пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.

Основні функції мислення:

• Пізнавальна (відображення світу і самовідображення).

• Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності).

• Прогностична (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього).

• Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення).

• Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах).

• Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз).

• Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури).

• Аналітична і синтетична.

• Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем.