- •6)Антична філософія.Загальна характеристика
- •34. Антропологічний матеріалізм фейєрбаха.
- •15)Атомізм демокріта
- •49. Відображення, його генезис і форми.
- •12)Вчення платона про ідеї
- •32)Етичні погляди канта. Категоричний імператив. Розуміння свободи
- •38. Етичні погляди г.С.Сковороди.
- •44. Екзистенціалізм. Розуміння свободи в філософії екзистенціалізму.
- •58. Діалектика як метод пізнання. Принципи діалектики.
- •59. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •60. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •61. Закон заперечення заперечення.
- •41. Зміст, категорія буття, основні форми буття.
- •2)Історичні типи світогляду
- •43. Ірраціоналізм ф.Ніцше. Його «Філософія Життя»
- •4)Основні поняття і принципи філософії стародавньої індіїї
- •7)Проблема архе в античній філософії
- •21)Проблема універсалій.Боротьба номіналізму і реалізму в середньовічній філософії
- •24)Проблема методу в філософії нового часу
- •42. Проблема субстанції у філософії.
- •47. Поняття руху. Форми руху.
- •48. Простір і час. Існуючі концепції простору і часу.
- •50. Проблема свідомості у філософії.
- •57. Проблема істини у філософії.
- •51. Роль праці у виникненні та формуванні свідомості.
- •54. Роль практики у пізнанні.
- •63. Спосіб виробництва і йогу структура. Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин.
- •20)Співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії
- •64. Суспільно-економічна формація і її структура.
- •19)Стоїки,їх етичні погляди
- •28)Суб`єктивний ідеалізм берклі
- •10)Софісти,їх розуміння істини
- •1)Світогляд,його значення в духовному житті людини
- •62. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •14) Суспільно політичні погляди платона
- •23)Суспільно-політичні погляди мислителів епохи відродження
- •53. Свідомість пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання і їх взаємозв’язок.
- •46. Сучасні уявлення про структуру та властивості матерії.
- •52. Свідомість та мова. Роль мови у формуванні свідомості.
- •31)Теорії пізнання канта. Його апріоризм.
- •13)Теорія пізнання платона
- •27)Теорія пізнання д.Локка
- •17)Філософія арістотеля,його критика теорії ідеї платона.
- •29)Філософія б.Спінози.
- •37. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- •9)Філософія геракліта,його стихійна діалектика
- •16)Філософія елеатів. Апорії зинона.
- •22)Філософськи ідеї епохи відродження
- •3)Філософія її предмет та функції
- •18)Філософська концепція епікура
- •36. Філософія києво-руської доби.
- •8)Філософія мілетської школи
- •30)Французький матеріалізм хviii ст. Ідеї просвітництва
- •35. Філософія марксизму. Проблема відчуження.
- •40. Філософія професорів києво-магелянської академії.
- •45. Філософія психоаналізу з.Фрейда
- •65. Філософія позитивізму.
- •26)Філософія р.Декарта.Концепція «вроджених» ідей.
- •5)Філософія стародавнього китаю (конфуціанство,даосизм)
- •11)Філософія сократа
- •33. Філософська система гегеля, його метод.
- •39. «Філософські серця» п.Д.Юркевича.
- •55. Чуттєве пізнання та його форми.
44. Екзистенціалізм. Розуміння свободи в філософії екзистенціалізму.
Екзистенціалізм - філософія існування людини - виникає у 20-х рр. XX ст. у Німеччині. Основоположниками німецького екзистенціалізму стали М. Гайдеггер , К. Яснерс. Пізніше виникає французька школа екзистенціалізму, яка стала найбільш популярною у 40-60-х рр. XX ст. Її представниками стали Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, А. Камю.Екзистенціалізм є відображенням духовної кризи сучасної культури. У ньому переважають трагічні тони - настрої песимізму, відчаю незадоволеності, відчуття абсурдності світу, відчуження людині, її “закинутості” тощо.Екзистенціалізм починає з критики раціоналістичної традиції класичної філософії,, звинувачуючи її в тому, що вона залишила поза межами філософії основну філософську проблему - проблему людського існування.Екзистенціалізм і зосереджує увагу на суб’єктивному людському досвіді. Своєю основною заслугою екзистенціалісти вважали відкриття абсолютно нового типу буття, який класична філософія вперто не помічала, - суб’єктивного людського досвіду, екзистенції.Перед людиною завжди постає вибір – обрати “справжнє” існування або “несправжнє”, “бути” або “мати”, на або “здаватися” нею Відсутність у людини наперед заданої сутності і необхідність її створення - ще одна ознака людського існування.Отже, екзистенція, “справжнє” людське існування можливе лише через ясне усвідомлення трагічності буття, скінченності, смертності особистості, її “закинутості” в абсурдному світі. Тому з екзистенцією пов’язані такі почуття і переживання, як самотність, страх, провина, страждання, відчуження, неспокій тощо. Всі ці почуття виступають предметом філософського дослідження і складають зміст так званих екзистенційних понять.
58. Діалектика як метод пізнання. Принципи діалектики.
Діалектика, вивчаючи не конкретні форми і види розвитку, а загальні моменти, зв'язки, закономірності будь-якої зміни є не тільки загальною теорією розвитку, але і універсальним методом пізнання об'єктів, що розвиваються. Діалектичне мислення звичайно характеризують як гнучке нестандартне творче збагнення світу.Діалектичний підхід до аналізу об'єкта характеризується трьома основними принципами.
Принцип розвитку (або принцип історизму) виходить із того, що любе явище, подія - це процес, у якому завжди є народження (виникнення), становлення, загибель (знищення) і поява на старій основі нової якості і так нескінченно. Принцип розвитку вимагає від нас у пізнанні об'єкта відповісти, принаймні, на чотири питання.Принцип загального зв'язку, щоб зрозуміти суть об'єкта, необхідно досліджувати різноманіття його зовнішніх і внутрішніх зв'язків; виділити серед цього різноманіття закони, тобто суттєві, загальні, необхідні, повторювані зв'язки. Зв'язок визначається як взаємозумовленість існування явищ, розділених в просторі та часі. З виявлення закономірних зв'язків починається наукове пізнання, для філософського пізнання характерне вивчення універсальних зв'язків, наприклад, детермінізму - причинно - послідовного зв'язку. Основні універсальні зв'язки є елементами в системі діалектики (докладніше див.: „Система діалектики").Принцип протиріччя орієнтує нас при збагненні сутності об'єкта проаналізувати його основні протиріччя. Із усього різноманіття зв'язків виділяються основні суперечливі зв'язки, тому що вони з погляду діалектики є джерелом розвитку об'єкта. Протиріччя - це взаємодія протилежних, взаємо-виключних сторін і тенденцій в об'єкті, які разом з тим перебувають у внутрішній єдності і взаємопроникненні, виступаючи джерелом саморозвитку буття. Протиріччя - це одночасно і єдність, і боротьба протилежностей.