- •6)Антична філософія.Загальна характеристика
- •34. Антропологічний матеріалізм фейєрбаха.
- •15)Атомізм демокріта
- •49. Відображення, його генезис і форми.
- •12)Вчення платона про ідеї
- •32)Етичні погляди канта. Категоричний імператив. Розуміння свободи
- •38. Етичні погляди г.С.Сковороди.
- •44. Екзистенціалізм. Розуміння свободи в філософії екзистенціалізму.
- •58. Діалектика як метод пізнання. Принципи діалектики.
- •59. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.
- •60. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •61. Закон заперечення заперечення.
- •41. Зміст, категорія буття, основні форми буття.
- •2)Історичні типи світогляду
- •43. Ірраціоналізм ф.Ніцше. Його «Філософія Життя»
- •4)Основні поняття і принципи філософії стародавньої індіїї
- •7)Проблема архе в античній філософії
- •21)Проблема універсалій.Боротьба номіналізму і реалізму в середньовічній філософії
- •24)Проблема методу в філософії нового часу
- •42. Проблема субстанції у філософії.
- •47. Поняття руху. Форми руху.
- •48. Простір і час. Існуючі концепції простору і часу.
- •50. Проблема свідомості у філософії.
- •57. Проблема істини у філософії.
- •51. Роль праці у виникненні та формуванні свідомості.
- •54. Роль практики у пізнанні.
- •63. Спосіб виробництва і йогу структура. Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин.
- •20)Співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії
- •64. Суспільно-економічна формація і її структура.
- •19)Стоїки,їх етичні погляди
- •28)Суб`єктивний ідеалізм берклі
- •10)Софісти,їх розуміння істини
- •1)Світогляд,його значення в духовному житті людини
- •62. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •14) Суспільно політичні погляди платона
- •23)Суспільно-політичні погляди мислителів епохи відродження
- •53. Свідомість пізнання. Суб’єкти і об’єкти пізнання і їх взаємозв’язок.
- •46. Сучасні уявлення про структуру та властивості матерії.
- •52. Свідомість та мова. Роль мови у формуванні свідомості.
- •31)Теорії пізнання канта. Його апріоризм.
- •13)Теорія пізнання платона
- •27)Теорія пізнання д.Локка
- •17)Філософія арістотеля,його критика теорії ідеї платона.
- •29)Філософія б.Спінози.
- •37. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- •9)Філософія геракліта,його стихійна діалектика
- •16)Філософія елеатів. Апорії зинона.
- •22)Філософськи ідеї епохи відродження
- •3)Філософія її предмет та функції
- •18)Філософська концепція епікура
- •36. Філософія києво-руської доби.
- •8)Філософія мілетської школи
- •30)Французький матеріалізм хviii ст. Ідеї просвітництва
- •35. Філософія марксизму. Проблема відчуження.
- •40. Філософія професорів києво-магелянської академії.
- •45. Філософія психоаналізу з.Фрейда
- •65. Філософія позитивізму.
- •26)Філософія р.Декарта.Концепція «вроджених» ідей.
- •5)Філософія стародавнього китаю (конфуціанство,даосизм)
- •11)Філософія сократа
- •33. Філософська система гегеля, його метод.
- •39. «Філософські серця» п.Д.Юркевича.
- •55. Чуттєве пізнання та його форми.
64. Суспільно-економічна формація і її структура.
Суспільству відомі такі типи формацій: первісний і рабовласницький лад, феодалізм, ка-піталізм, комунізм (перша стадія — соціалізм), постіндустріальні країни і посткомуністичний лад (головним чином для країн СНД). Основними структурними елементами СЕФ є базис та надбудова, а також надбазові та надбудовні елементи — нація, мова, культура, побут, сім’я та ін.
Надбудова — це відображення базисних відносин в ідеа-лізованій формі. Вона існує для захисту базису і складається з трьох елементів:
1. сукупності ідей, теорій;
2. наявності відповідних інститутів та організацій, які культи-вують ці ідеї, теорії (центральною серед них є держава);
3. наявності ідеологічної спрямованості — забезпечення функ-ціонування панівного ладу. Між базисом та надбудовою існує ді-алектичний зв’язок, в якому провідне місце посідає базис.
19)Стоїки,їх етичні погляди
Майже усі філософи-стоїки були “варварами”, тобто народженими на околицях римського світу Мабуть, тому фундаментом соціального ідеалу стоїків стала думка про рівність людей. Рівність між людьми вони пояснювали тим, що кожна людина і природа в цілому пов’язані єдиним законом, логосом. Стоїки вважали, що у світі немає випадковості, все пов’язане фатальною необхідністю. Щастя і душевний спокій у такому світі можливі лише через пристосування до природи, через життя в злагоді з нею. Крім того, мудра людина повинна звільнитися від власних пристрастей. Єдине знаряддя людини у тяжкій життєвій боротьбі - байдужість до таких речей, як багатство, фізична краса, соціальний стан, здоров’я. Якщо людина зберегла внутрішню свободу, то навіть загроза смерті не може знищити її як особистість. Тому мудрець повинен зберігати стан безсторонності, апатії (від грец. “aпатейя” - байдужість). Стоїцизм звертався до мужності, душевної стійкості людей, чию віру в себе, у розум і справедливість не можна було зруйнувати зовнішньою силою.
28)Суб`єктивний ідеалізм берклі
Дж. Берклі (1685-1753) зрікається самої ідеї про матеріальний, об’єктивний світ, виступаючи з позиції суб’єктивного ідеалізму. Для Берклі єдиним джерелом знання є чуттєвий досвід, але він весь, а не частково, як у Локка, обмежений людською суб’єктивністю, видимістю. Існування будь-чого засвідчується, на думку Берклі, тільки безпосереднім чуттєвим досвідом. “Бути - означає бути сприйнятим”, - вважав він. А оскільки сприйняття, чуттєвий досвід має суб’єктивний характер, то реальне буття і видимість, дійсність і уява про неї повинні збігатися.Людина не може знати, яким є світ поза межами її сприйняття. “Світ є моє уявлення” - гасло суб’єктивного ідеалізму. Але Берклі не доходить у своїй логіці до крайніх висновків. Незважаючи на все, людський досвід не є абсолютною уявою, світ все ж таки сприймається об’єктивно і в ньому існує певна упорядкованість, причиною чого є Божественний Розум. Він породжує у людському розумі ідеї за певними правилами, завдяки чому людині розкривається природний порядок і стає можливою наука.