3.2. Які образи використовує поет, щоб розкрити свою тугу за коханою, яка залишилася далеко від нього?

«Пісня весни» - образ весняної природи, яка оживає в уяві поета.

Подібний прийом – уособлення – часто бачимо у народній пісні.

Звернення до природи, яка має виконати твоє прохання, теж притаманне для фольклорної пісні всіх народів і часто запозичується поетами. Наприклад, О.С. Пушкін : «Ветер, ветер! Ты могуч, \\ Ты гоняешь стаи туч…»

Образ коханої втілено в троянду.

Порівняйте з українською піснею – калина, тополя, в російській пісні – горобина (рябина).

Надзвичайна мелодійність вірша Гейне близька до народної.

Передача настрою через природу, своєрідний паралелізм – улюблений художній засіб у фольклорі.

4. Робимо висновки.

Запишіть закінчення речень, вставте потрібні поняття.

А) Вірш Г. Гейне «Задзвени із глибини…» за своєю мелодикою близький до …………. (народної пісні).

Б) Німецький поет використав давньонімецьке віршування, яке називається …………….(тонічним).

В) Образ коханої у цьому вірші передано через ……………..(троянду).

Г) Вірш «Задзвени із глибини…» є поетичним ………………. до природи (звертанням).

Д) Основний художній засіб, який використав поет у цьому вірші – це вид метафори ……………….(уособлення).

5. Міжпредметний зв’язок.

Переконливим доказом того, що поезія Гейне є надзвичайно мелодійна і близька до народної пісні може стати той факт, що найбільше у світі віршів – близько 1500 віршів поета було покладено на музику. До поезії Гейне зверталися Лисенко, Шуберт та інші композитори.

Прослухаємо романс М. Лисенка на слова Генріха Гейне «Коли розлучаються двоє».

5. Диференційоване домашнє завдання.

Кожен учень обирає самостійно. (Завдання 1-2 підвищеної складності).

1. Створити власну мелодію до цього вірша.

2. За зразком вірша Гейне створити власне поетичне звернення до природи.

3. Описати своє враження від вірша Генріха Гейне «Задзвени із глибини…»

Урок 27

Урок № 3 з вивчення теми.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

Тема: Пейзажна лірика. Складання власних поезій.

Мета: вчити дітей відчувати красу оточуючого світу; виражати свої емоції та почуття від побаченого в словесній формі; поповнювати активний словниковий запас учнів, спонукати знаходити влучні поняття; прищеплювати любов до поетичного слова.

План уроку.

1. Вступне слово вчителя.

На минулому уроці ми з вами долучилися до так званої лабораторії поета, переконалися, що джерелом поетичного натхнення для Генріха Гейне була німецька народна пісня.

Вдома ви ще раз звернулися до вірша «Задзвени із глибини…», щоб за допомогою поетичного ключика-вірша відкрити власний талант.

2.Перевірка домашнього завдання.

А) Створення власної пісні на слова Генріха Гейне «Задзвени із глибини…»;

Б) написання власного твору за зразком Г. Гейне;

В) опис власних вражень від вірша Г. Гейне.

3. Поетична майстерня.

Література – це мистецтво слова. Поезія – найвишуканіша його частина. Щоб стати майстром, потрібна майстерність, вправність.

Якщо коваль може із міцного заліза, зігнувши його за своїм бажанням, зробити витончений орнамент, то чи не може поет вилити свій візерунок, але не з металу, а зі слова?

Ви можете заперечити, що поети – це особливі люди, яким талант дав Бог. Можливо, ви і праві.

Але, по-перше, ми ще не всі свої таланти знаємо. По-друге, не обов’язково бути поетом: розкривши таїну поетичної майстерності, можна навчитися відчувати вірші, налаштовувати свою душу-камертон на хвилю поета.

Як же бачить світ поет? Які слова «виковує», щоб передати свої враження від побаченого?

На минулому уроці ми зрозуміли, як поет використовує надбання рідного народу.

Сьогодні ми спробуємо відшукати свої слова для малювання літературного пейзажу.

А) Перегляд декількох пейзажів з небом (живопис, фото, кіно).

Б) Опрацювання художніх засобів.

За прикладом об’єкту «небо» підібрати художні засоби до образів «озеро», «вітер», «верба».

Приклад роботи над об’єктом «небо».

Таблиця 1.

Образ	Пласти художньої мови
	Загально вживані слова	Тропи – слова чи вирази у переносному значенні
		порівняння	епітет	метафора
небо	блакитне синє високе	Ніби перевернутий океан; Як блакитний шлейф	безмежне лагідне сумне насуплене веселе грайливе	Шлейф, забризканий зірками; Над землею простяглася розірвана скатертина небес; Тягуча блакить неба
озеро	велике мале гірське	Наче забуте серед зеленого Лугу люстерко; Як бабусина пральна дошка	гладеньке роздраконене гофроване могутнє	Воланами циганської спідниці омивало береги озеро; Озеро нашіптувало таємниці підводного життя; Розхлюпувало почуті від місяця новини
вітер	сильний північний слабкий	Як потужна помпа; Ніби водяний потік	роздратований чуйний вітер-розбишака	Вітер обіймав холодними руками, залазив за пазуху, лоскотав до гусячої шкіри; Вітер розчісував волосся на козацькій могилі
верба	висока стара	Як вартовий; Ніби велетень на кремезних ногах	кремезна стареча похилена зажурена	Верба застидалася своєї незграбності, похилилася; Верба стогнала, плакала, ховала у вітах своє обличчя