71.Гра на уроці історії.

Урок-гра – це метод навчання, спрямований на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в модельованій ситуації. Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, і тим самим підвищити ефективність навчання. Такі уроки передбачають творчий підхід з боку вчителя і учня, освоєння умінь учнів в процесі активної пізнавальної діяльності. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. Гра стимулює краще запам'ятовування і розуміння матеріалу, що вивчається, а також гра сприяє підвищенню мотивації і дозволяє навчати комплексно використовувати органи чуття при сприйнятті інформації, а також самостійно і неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях. Дидактична гра на уроці –засіб навчання і виховання. Гра має значення і для формування дружного колективу, і для формування самостійності, позитивного відношення до праці, для виправлення деяких відхилень в поведінці окремих дітей і для багато чого іншого. Основними аспектами розвитку особистості дитини в зв'язку з цим можна назвати наступні: у грі розвивається мотиваційна сфера: виникає ієрархія мотивів, де соціальні мотиви набувають важливішого значення для дитини, чим особисті (супідрядність мотивів); долається пізнавальний і емоційний егоцентризм; розвивається довільність поведінки: розігруючи роль, дитина прагне наблизити її до еталону; розвиваються розумові дії: формується план вистав, розвиваються здібності і творчі можливості дитини.

Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації). Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.Види ігор: навчальні, тренувальні, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі. Найґрунтовніший огляд класифікацій здійснив К. Баханов. Найприйнятнішими класифікаціями дидактичних ігор з історії він, зокрема, вважає ті, що ґрунтуються на методиці їх проведення, дидактичній меті та основних шляхах її досягнення. За методикою проведення ігри поділяються на: ігри-змагання; сюжетні; рольові; ділові; імітаційні ігри; ігри-драматизації. За дидактичною метою вони бувають: актуалізуючими; формуючими; узагальнюючими; контрольно-корекційними. Цілком зрозуміло, що це вимагає від учителя неабиякої творчості. Отже, гра залишається грою, коли вона цікава учням, коли вона їх захоплює, полонить їхню уяву, коли всі її учасники - щирі, коли вона жвава й дотепна, радісна й легка. З огляду на застосування дидактичних ігор 5, 7-8-й класи є, безперечно, найблагодатнішими в основній школі. Значно простіше в методичному плані поєднувати традиційні навчальні заняття з ігровими. Застосування ігрових форм можливе вже на етапі актуалізації навчальної діяльності учнів. Окреслені вище ігри-подорожі чи ігри-дослідження можна сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й одним уроком. Цілком придатними для створення ігрових ситуацій можуть бути коміксоподібні сценки-діалоги вигаданих персонажів. Великий розвивальний ефект має гра «Дерево пізнання» - учням пропонується до певної частини навчального матеріалу скласти 1-3 запитання. Запитання учні занотовують на маленьких аркушах (краще, щоб у формі листочків дерева) і подають вчителеві. Найзмістовніші запитання вчитель відзначає як запитання-переможці й причіплює їх до дерева пізнання (малюнок на ватмані, прикріплений до дошки). На наступному уроці робота з перевірки засвоєного може відбуватися в межах тієї ж гри: учні «знімають» листочки з дерева, відповідаючи на складені запитання. Цілком можливо цю гру проводити як змагання між класами Надзвичайно широкі можливості застосування ігор на етапах осмислення, повторення та узагальнення історичного матеріалу. Найрізноманітніші тренінгові ігри (кросворди, шаради, ребуси, лото, вікторини, змагання, КВК), ігрові ситуації, створені навколо звичайних вправ, а також рольові ігри дають змогу суттєво модернізувати процес навчання.