69.Типи і структура сучасного уроку історії.

Основними типами уроків, які проводяться в школі, є такі: 1) комбіновані (змішані); 2) уроки засвоєння нових знань; 3) уроки засвоєння навичок і умінь; 4) уроки застосування знань, навичок і умінь; 5) уроки узагальнення і систематизації знань; 6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь

Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру. У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо. Етапи комбінованого уроку визначаються так: 1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів. 2. Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь. 3. Відтворення і корекція опорних знань учнів. 4. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань. 5. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання. З наведеної структури видно, що комбінований урок має досягти двох або кількох рівнозначних освітніх цілей. Етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить його гнучким і придатним для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі.

70.Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчання історії.

Перевірка та облік знань учнів відноситься до найбільш складних питань методики навчання історії і неодноразово розглядалися у методичній літературі. Роботи радянських методистів та передовий досвід вчителів-практиків переконливо показали різноманіття функцій перевірки знань. Діагностика успішності учнів - це методи і прийоми об'єктивного виявлення знань учнів на основі певних критеріїв і дій. Проблема оцінювання знань з'явилася одночасно з їх вивченням. Однак система оцінки роботи учнів виникла не відразу і пройшла досить тернистий шлях, перш ніж стала тією, яку ми сьогодні маємо. Діагностика знань як проблема є найважливішою внутрішкільного і вузівського навчально-виховного процесу з двох причин: 1. в умовах демократизації і реформування освіти оцінки де знецінилися, а де і в прямому розумінні стали коштувати дуже дорого; 2. об'єктивне ускладнення оцінювання учнів в рамках строго п'ятибальною системи наближається до кризової позначки. Функції і види діагностики. Діагностика пізнавальної діяльності учнів включає п'ять функцій і три види: Перевірочна функція вирішує задачу виявлення знань, які засвоюють учні під час навчання. Орієнтована функція дозволяє виявити слабкі місця в підготовці всього класу і кожного учня зокрема і на цій основі дати поради, як ліквідувати прогалини в знаннях, не допускати подібні прорахунків майбутньому, тобто направити розумову діяльність учнів у більш жорстке методичне та організаційне русло. Виховна функція забезпечує встановлення ставлення до історії,що впливає на формування його поглядів і переконань. Методична функція забезпечує формування навичок і вмінь правильно і об'єктивно організувати контроль за процесом оволодіння історичними знаннями учнями. Коригуюча функція дає можливість учителеві вносити відповідні поправки у зміст та методику пізнавальної діяльності учнів і власні зусилля з управління нею. Поточний контроль проводиться повсякденно і на всіх видах занять. Проміжний контроль здійснюється за певний навчальний відрізок часу. Іноді вчителі оцінюють учнів і за вивчення періодів історії. Проводиться в усній чи письмовій формі, часто за змішаним варіантом:відповідь на одне питання - усна, на другому - письмовий. Широко використовується тестування. За наявності комп'ютерного класі використовуються контролюючі програми. Підсумковий контроль проводиться в кінці вивчення курсу історії з метоювиявлення, на скільки повні і глибокі придбані учнями знання,чи відповідають вони їх переконання, на скільки реальні у використанні історичного досвіду в повсякденному житті. Місце оцінки знань. Головним висновком про діяльність учня на будь-якому рівні контролю є об'єктивна оцінка. Саме оцінка викликає радість і засмучення, подяку вчителю і образу на нього. Висока підсумкова оцінка з дисципліни - це як нагорода, якої людина пишається і пам'ятає всю життя. Проте, не можна допускати, щоб культ оцінки затуляв собою культзнань. Саме така тенденція проглядається в ряді загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах. Учитель завжди повинен бути справедливий у виставленні оцінки і переконаний, що показані учням знання відповідають цій оцінці. Але й тільки цього недостатньо. Учень не менше вчителя має бути переконаний в об'єктивності виставленої йому оцінки. Якщо учні, які отримали незадовільні оцінки, відкрито заявляють, у тому числі і вчителю, що їх знання оцінені несправедливо, значить вчитель був не переконливий у контрольно-перевірочному спілкуванні з ними. якщо орієнтуватись на наступні критерії оціню­вання: 1 бал - «відтворює деякі елементи» об'єкта вивчення, 2 бали «фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу», З бали - «відтворює менше половини навчального матеріалу»; або 10 балів - «володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використо­вувати їх у нестандартних ситуаціях», 11 балів - «володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях» і 12 балів - «має системні, дієві знання, неординарні творчі здібності ...» Надмірну узагальненість і нечіткість «Загальних крите­ріїв...»