- •61.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії.
- •62.Поняття та сутність методики викладання історії.
- •63.Зміст шкільної історичної освіти (навчальний план і програма середньої школи).
- •64.Методика формування пізнавальних умінь та навичок у навчанні історії.
- •65.Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66.Нестандартні уроки історії.
- •67.Вимоги до вчителя історії.
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69.Типи і структура сучасного уроку історії.
- •70.Охарактеризуйте принципи та форми перевірки результатів навчання історії.
- •71.Гра на уроці історії.
- •72.Форми навчальних занять з історії (лекція,семінар)
- •73.Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії,їх класифікація.
- •75.Методика використання технічних засобів навчання на уроках історії.
- •76.Словесні методи навчання:розповідь,пояснення,бесіда.
- •77.Методика роботи з історичними документами.
- •78.Класифікація видів бесіди
- •79.Методика використання наочності у навчанні історії.
- •80.Кабінет історії в школі.
- •81.Методика використання історичних карт на уроках історії.
- •82.Методика використання на уроці шкільного підручника історії.
- •83.Інноваційні технології у викладанні історії.
- •84.Вимоги до сучасного шкільного підручника історії.
- •85.Інтерактивне навчання історії.
- •86.Класифікація методів навчання історії.
- •87.Основні моделі навчання історії.
- •88.Структура інтерактивного уроку історії.
- •89.Групові форми роботи на уроках історії.
- •90.Характеристика основних моделей навчання історії.
88.Структура інтерактивного уроку історії.
Урок. Україна на початку 1950-х років.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
Пояснювати зміст понять «десталінізація», «реабілітація», «екстенсивний шлях розвитку господарства»;
Характеризувати внутрішньополітичне та економічне становище України на початку 50-х років і визначати завдання, які стояли перед країною;
Давати власну оцінку й висловлювати своє ставлення до процесу десталінізації, необхідності реформування суспільно-політичної та економічної сфер.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Запитання учням: Які нові надії з’явилися у жителів України після закінчення Другої світової війни? Чи збулися вони? За яких умов були можливі зміни, на які сподівалося населення України?
ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку
ІІІ. Надання необхідної інформації
Запитання учням: Що, на вашу думку, може означати термін «десталінізація»? Що мало б започаткувати процес десталінізації? (Відповіді учнів, коментар вчителя)
Подумайте, чи могла смерть Сталіна спричинити боротьбу за владу в країні? (Відповіді учнів, коментар вчителя).
ІV. Інтерактивна частина.
Клас поділяється на групи по 5 учнів для роботи за методом «Мозаїка». Учні розташовуються за столами, де напроти учасників лежать різнокольорові трикутники (кольори трикутників повторюються за кожним столом). Кожна група отримує завдання, що стосується різних аспектів теми.
Завдання для І групи.
Прочитайте п. 2 та 3 підручника. Визначте, якими були складові процесу десталінізації. Що таке реабілітація? Що зумовило її проведення?
Завдання для ІІ групи.
Прочитайте п. 4 «Входження Криму до складу УРСР» та документи 1 і 2. Висловіть свої міркування щодо необхідності приєднання Криму до УРСР. Які, на вашу думку, це мало наслідки для незалежної України?
Завдання для ІІІ групи.
Прочитайте п.5 «Стан промисловості». Які проблеми існували в промисловості? Які реформи, на вашу думку, слід було провести? Чи проводилися вони радянським керівництвом?
Завдання для ІV групи.
Прочитайте п.6 і 7. Чому Хрущов почав реформування із сільського господарства? Чи ефективними були реформи? Що, на вашу думку, потрібно було терміново здійснити в сільському господарстві? Як відбилася на Україні участь в освоєнні цілини?
Після виконання завдання в «домашніх групах» (10 хв) учні перегруповуються в експертні групи за кольорами трикутників, яку належать кожному учню (група синіх трикутників, група червоних трикутників та ін.). Завдання експертних груп – вислухати презентації роботи кожного учасника з домашньої групи та виконати поставлене перед ними нове завдання:
Визначити основні характерні ознаки початкового етапу десталінізації;
З’ясувати, які сфери життя необхідно було реформувати, чому.
Після завершення роботи в експертних групах (10 хв) учні повертаються в «домашні групи», де діляться здобутою інформацією.
V. Підбиття підсумків здійснюється шляхом виконання вправи «Коло ідей». Оскільки всі групи працювали над однією проблемою, кожна з них послідовно озвучує лише один аспект цієї проблеми. Вчитель записує на дошці відповіді, пропонує учням оцінити результати уроку, відповівши на запитання: Чи була досягнута поставлена мета? Що сподобалося під час уроку? Що не сподобалось? Кому зі своєї групи ви пропонуєте виставити оцінку високого рівня? Чим ви це аргументуєте? Домашнє завдання.
