80.Кабінет історії в школі.

Навчальна аудиторія має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затишною, добре освітлюваною та провітрюваною. Важливе значення має також оформлення передньої стінки, яку складають державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дошка, екран, шафи з тумбами, стаціонарний стелаж чи рухома підставка для книг. Органічним доповненням можуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних історичних постатей, вислови про історію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що історія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, пошук пояснення того, що відбувається на наших очах. Набір старожитностей та традиційної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього побуту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистецтва) дадуть можливість відчути працюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять неповторний колорит місцевого історичного середовища. Найбільш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На окремому стенді варто зафіксувати основні віхи з історії рідного краю. Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабінету є наявність у ньому технічних засобів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих предметів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рівень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, кінопроектор, екран та механізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеотекою), підставки для апаратури, обладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годинник, хронометр чи таймер.

Навчально-методичний комплекс кабінету. Він може складатися з ряду структурних елементів:

1. Джерела та література: речові джерела; збірники документів, хрестоматії; основні й додаткові підручники; довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо); наукові та методичні видання; художня література з історичної тематики; періодичні видання або витяги з них; сценарії заходів; роздавальний матеріал.

2. Наочні посібники, виготовлені типографським способом: настінні карти; учнівські атласи; контурні карти; репродукції картин; таблиці, схеми; діаграми; фотоальбоми, тематичні каталоги; діафільми та слайди; кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека); інформація на електронних носіях.

3. Нефабричні наочні матеріали: фотографії та фотомонтажі; матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями; тематичні стенди; поурочні папки учнів; демонстраційні матеріали для кодоскопа; систематизований каталог наочності.

4. Навчальна документація: нормативні документи (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України); програми курсів суспільного профілю (загальнодержавні та регіональні), які читаються у навчальному закладі; план роботи кабінету; правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті; навчально-тематичне планування; графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі; тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Це питання органічно пов'язане з матеріально-технічною базою кабінету. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації Вашого кабінету знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків. Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів. У кабінеті також має бути добірка пам'яток для роботи на уроці історії. Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів, Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі), Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела), Схема аналізу історичного документу, Схема характеристики історичної особи, Складання плану, Конспектування.