14.Оцінка результативності інвестиційної стратегії.

У процесі формування інвестиційної стратегії має бути розроблена інвестиційна політика по основних аспектах інцест-ї діяльності на кремих етапах її здійснення. Така політика може визначитись через здійснення її реальних інвестицій.Конкретизація інвестиційної стратегії по періодах її реалізації передбачає встановлення послідовності і строків досягнення окремих цілей і стратегічних задач.У процесі цієї конкретизації забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація щодо часу . Зовнішня синхронізація передбачає узгодження часу реалізації інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку п-ва.Внутрішня синхронізація передбачає узгодження часу реалізації окремих напрямків інвестування між собою, а також із формування необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

Оцінка розробленої інвестиційної стратегії п-ва здійснюється

на основі таких критеріїв:

1.узгодженість інцест-ї стратегії із загальною стратегією економічного розвитку п-ва;

2.внутрішня збалансованість інцест-ї стратегії , що визначає наскільки узгоджені між собою окремі стратегічні цілі і напрямки інвестиційної діяльності ;

3.узгодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем;

4.можливість реалізації інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу;

5.Прийнятість рівня ризику, пов’язаного з реалізацією інвестиційної стратегії;

6.результативність інвестиційної стратегії.

15. Інвестиційні ресурси, їх сутність та місце в системі інвестиційного менеджменту.

Реалізація інвестиційної діяльності на підприємстві характеризується, передусім, розширеним відтворенням основних фондів, що потребує належного ресурсного забезпечення, тобто формування необхідних інвестиційних ресурсів. Цей процес передбачає відокремлення значної частини сукупного суспільного продукту від особистого та поточного виробничого споживання. Крім того, інвестиційні ресурси, спрямовані на ці цілі, вилучаються з процесу розширеного відтворення на період до введення в дію основних фондів. У майбутньому вони поступово відшкодовуються інвестору у процесі експлуатації об'єктів, випуску та реалізації виробленої продукції.

Інвестиційні ресурси являють собою сукупність фінансових ресурсів, які формуються й використовуються підприємством для вирішення проблем, пов'язаних із процесами проектування, будівництва, розвитку суб'єктів підприємницької діяльності, тобто фінансують інвестиційну діяльність підприємства.

Усі напрямки і форми ІД компанії (фірми) здійснюються за рахунок сформованих нею інвестиційних ресурсів. Від характеру формування цих ресурсів багато в чому залежить рівень ефективності не тільки інвестиційної, але й всієї господарської діяльності підприємства.

Інвестиційні ресурси у системі інвестиційної діяльності підприємства відіграють провідну роль, забезпечуючи саму можливість відтворення такої діяльності. Різноманітність класифікаційних ознак інвестиційних ресурсів відображає багатоаспектність та комплексність самої інвестиційної діяльності підприємства та потребує більш детального аналізу.

16. Класифікація інвестиційних ресурсів.

інвестиційні ресурси, що формуються підприємством, класифікуються за багатьма ознаками:

1. За титулом власності – власні й позикові.

Власні інвестиційні ресурси - характеризують обсяг коштів підприємства, які забезпечують його інвестиційну діяльність і належать йому на правах власності.

Позикові інвестиційні ресурси характеризують залучений підприємством капітал в усіх його формах на умовах повернення.

2. За джерелами залучення: залучені із внутрішніх і зовнішніх джерел.

Інвестиційні ресурси, що формуються із внутрішніх джерел характеризують власні фінансові кошти, які формуються безпосередньо на підприємстві для забезпечення його розвитку.

Інвестиційні ресурси, що формуються із зовнішніх джерел, характеризують ту їх частину, яка формується поза межами підприємства.

3. За натурально-речовою формою залучення сучасна теорія виділяє інвестиційні ресурси в грошовій, фінансовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Інвестиційні ресурси в грошовій формі є найбільш поширеним їх різновидом. Універсальність цього виду інвестиційних ресурсів полягає в тому, що вони можуть бути трансформовані в будь-яку іншу форму активів, необхідних підприємству для здійснення інвестиційної діяльності.

Інвестиційні ресурси в фінансовій формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних фінансових інструментів, які вносяться до його статутного фонду. Такими фінансовими інструментами можуть бути акції, облігації, депозитні рахунки і сертифікати банків тощо.

Інвестиційні ресурси в матеріальній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних капітальних активів (машин, обладнання, приміщень), сировини, матеріалів, напівфабрикатів і т. п.

Інвестиційні ресурси в нематеріальній формі залучаються підприємством у вигляді різноманітних нематеріальних активів, які не мають речової форми, але беруть безпосередню участь в його господарській діяльності й формуванні прибутку.

4. За періодом залучення виділяють інвестиційні ресурси довгострокові - складаються з власного і позикового капіталів зі строком використання більше одного року.

Інвестиційні ресурси, що залучаються на короткостроковий період формуються підприємством для задоволення тимчасових інвестиційних потреб на період до одного року.

5. За національною приналежністю власників капіталу виділяють інвестиційні ресурси, які формуються за рахунок вітчизняного або іноземного капіталу.

6. За цільовим використанням виділяють інвестиційні ресурси, які призначені для реального інвестування, їх обсяг та структура плануються по кожному реальному проекту в рамках сформованої інвестиційної програми підприємства.

Інвестиційні ресурси, які призначені для фінансового інвестування, їх залучення підпорядковане завданням формування або реструктуризації портфеля фінансових інструментів інвестування підприємства.

17. Політика залучення інвестиційних ресурсів.

Сучасні ринкові умови ведення господарської діяльності передбачають необхідність постійного пошуку можливостей подальшого розвитку та удосконалення існуючої господарської системи як на макро-, так і на мікрорівнях. Досягнення такого завдання неможливе без провадження інвестиційної дяільності, невід’ємною складовою якої є пошук та залучення інвестиційних ресурсів.

Формування інвестиційних ресурсів є вихідною умовою для здійснення інвестиційного процесу на всіх його стадіях. Нагромадження капіталу в межах самого підприємства та різними економічними суб’єктами є базою для формування підприємством інвестиційних ресурсів.

Основною метою формування інвестиційних ресурсів підприємства є задоволення його потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з позиції забезпечення ефективності інвестиційної діяльності, тобто наявність інвестиційних ресурсів виступає передумовою можливості провадження інвестиційних процесів на підприємстві.

Наявність фінансових ресурсів є найбільш суттєвим фактором інвестиційної діяльності кожного підприємства. Це перша умова формування інвестиційних проектів та водночас основне обмеження. З обсягів наявних ресурсів починається інвестиційне планування і ними перевіряється реальність вже розробленої інвестиційної стратегії.

Ефективне формування інвестиційних ресурсів щодо окремих джерел є найважливішою умовою фінансової стійкості підприємства. У свою чергу, обсяги та джерела формування інвестиційних ресурсів багато в чому визначаються структурою капіталу, що склалася на підприємстві в процесі його господарської діяльності, а також вартістю залучення капіталу.

Під час аналізу джерел інвестиційних ресурсів потрібно зазначити, що необхідно чітко розрізняти такі поняття як «джерело фінансування» та «джерело формування» інвестиційних ресурсів. Так, джерелом фінансування інвестиційних ресурсів безперечно є кошти інвестора, в ролі якого відповідно до конкретної ситуації може виступати як саме підприємство, так і інші суб’єкти господарювання.

Провадження ефективної інвестиційної діяльності є ключовим елементом функціонування, розвитку та удосконалення усіх без виключення суб’єктів господарювання. Саме інвестування дає можливість формувати конкурентоспроможну ринкову систему економічних відносин, що є об’єктивною необхідністю, виходячи з реалій сьогодення.