Тема2.2.Українська революція

План

1. Жовтневі події 1917р. у Києві. Проголошення УНР.

2. Війна радянської Росії з УНР.

3. Проголошення у Харкові радянської влади.

1.

24-26 жовтня 1917р.

В Росії відбувся більшовицький переворот, в ході якого повалено владу Тимчасового уряду. Створено новий уряд – Раду Народних комісарів на чолі з Леніним.

Телеграфні повідомлення про більшовицький переворот у Петрограді почали надходити до Києва з другої половини дня 25 жовтня.

Але заклики більшовиків підняти повстання і захопити владу в Києві не мали успіху. ЦР не визнала більшовицького перевороту й засудила його. Ліквідовано спробу більшовиків організувати повстання на Печерську, навколо заводу “Арсенал”.

30 жовтня 1917р.	Загальні збори УЦР заслухали доповідь М.Грушевського про проект Конституції України.
7 листопада 1917р.	ЦР Ухвалила ІІІ Універсал, який проголосив створення УНР (Української Народної Республіки) у федеративному зв’язку з російською державою. Влада ЦР і Генерального Секретаріату поширювалась на Херсонську, Катеринославську, Харківську, Таврійську (без Криму) губернії.

Крім цього, Універсал декларував програму соціально-економічних і політичних реформ:

• націоналізацію землі;

• 8-годинний робочий день;

• встановлення державного контролю над виробництвом;

• забезпечення демократичних свобод.

Негативним було те, що ЦР не розглядала можливості силової боротьби за владу й заборонялись розмови про самостійну Україну. А лідера українських самостійників М.Міхновського було усунуто від активної діяльності в ЦР.

М.Грушевський назвав його діячем фашистського напрямку і закликав рятувати російську федерацію від більшовиків.

2.

3 грудня 1917р.

Рада Народних Комісарів (РНК) відправила ультиматум до ЦР: дозволити перебування в Україні більшовицьким військам; не пропускати через українську територію донських козаків, що поверталися з фронту.

ЦР ультиматум відхилила, що стало приводом до українсько-більшовицької війни, яка тривала з грудня 1917р. по листопад 1921р.

Хоч більшовицький ультиматум визнавав право українського народу на самовизначення аж до повного відокремлення, це не завадило Раднаркомові послати в Україну свої війська.

9 грудня до Харкова прибув командуючий російськими радянськими військами В.Антонов-Овсієнко. Харків став їхнім форпостом. Штаб загону Сіверса перетворився на судилище: “кожен білоручка підлягає знищенню”, розстріли проводились за містом.

Першими зазнали більшовицького удару Катеринослав, Полтава.

ЦР і Генеральний секретаріат вживали заходів для припинення агресії:

• 15 грудня створено Особливий комітет оборони України (М.Порш, С.Петлюра, В.Єщенко);

• призначено полковника Капкана командуючим українським військом;

• створювалась армія на засадах добровільності і оплати.

Негативним було те, що не був розпущений Центральною Радою Харківський уряд і не заборонена більшовицька партія, що відігравала роль “п’ятої колони”.

На одному із засідань Малої Ради представник Одеси заявив “большевизм росте як пошесть” і для успішної боротьби з ним запропонував оголосити самостійність України. Цю думку підтримали М.Шаповал, М.Ковалевський.

22 січня 1918р.	ЦР ухвалила ІV Універсал, яким проголосила самостійність УНР. Генеральний Секретаріат перейменовано у раду народних міністрів.
27 січня 1918р.	в Києві запроваджено стан облоги.
29 січня	неподалік станції Крути вступили в нерівний бій з переважаючими силами ворога кілька сот київських студентів і гімназистів і геройськи загинули.

Вірус деморалізації, що проник в Україну, оволодів її суспільством та армією.

ЦР і уряд евакуювались спершу до Житомира, пізніше до Сарн і вдались за допомогою до країн Четвертого Союзу.

3. 24-25 грудня група делегатів, яка потерпіла поразку на з’їзді рад в Києві, бажаючи переобрати ЦР, нашвидкуруч організувала з’їзд рад в Харкові (200 делегатів представляли лише 89 рад з 300 існуючих в Україні), було проголошено встановлення радянської влади з УНР, створено радянський уряд – Народний Секретаріат.