- •3 0 Регулювання швидкості двигуна постійного струму послідовного збудження шляхом введення у коло якоря додаткових опорів.
- •31 Регулювання швидкості двигуна постійною струму змішаного збудження зміною напруги, яка підводиться до якоря.
- •32 Регулювання швидкості двигуна постійною струму змішаною збудження шляхом введення додаткових опорів у коло якоря.
- •33 Регулювання швидкості двигуна постійною струму змішаною збудження шляхом зміни магнітного потоку в обмотці збудження.
- •34 Регулювання швидкості двигуна постійною струму в системі г - д.
- •35 Регулювання швидкості асинхронних двигунів.
- •36 Регулювання швидкості асинхронного двигуна зміною напруги, яка підводиться до двигуна.
- •37 Регулювання швидкості асинхронного двигуна з фазним ротором шляхом введення додаткового опору у коло ротора.
- •38 Регулювання швидкості асинхронною двигуна зміною частоти та напруги живлення.
- •39 Електричний вал з допоміжними асинхронними двигунами.
- •40 Режими роботи двигунів у залежності від навантаження
- •41 Класифікація режимів роботи двигунів у залежності від співвідношення між часом роботи і часом пауз
- •42 Тривалість вмикання двигунів
- •43 Класифікація втрат у двигунів. Визначення його ккд
- •44 Постійні втрати у двигунів
- •45 Змінні втрати у двигунів
- •46 Розрахунок потужності двигуна за методом середніх втрат.
- •47 Розрахунок потужності двигуна методом еквівалентних величин.
- •48 Розрахунок потужності двигуна при короткочасному режимі роботи.
- •49 Розрахунок потужності двигуна при повторно-коротжочасному режимі
- •50 Графічний метод розрахунку пускових опорів двигунів постійного струму незалежного збудження
- •51 Аналітичний метод розрахунку пускових опорів двигунів постійного струму незалежного збудження
- •52 Устрій та призначення контакторів постійного струму
- •53 Устрій та призначення контакторів змінного струму
- •54 Розрахунок опору динамічного гальмування двигуна постійного струму незалежного збудження
- •55 Устрій та призначення реле струму і напруги
- •56 Графічний метод розрахунку пускових опорів для асинхронних двигунів з фазним ротором
- •57 Принцип креслення електричних схем
- •58 Схема керуванням двигуном постійного струму з прискоренням у функції струму
- •59 Схема керуванням двигуном постійного струму з прискоренням у функції часу.
- •60 Схема керуванням двигуном постійного струму з прискоренням у функції швидкості
- •74 Логічні елементи, які використовуються для керування електроприводом.
- •75 Класифікація логічних елементи. Їх відміна від релейно – контакторних.
35 Регулювання швидкості асинхронних двигунів.
Асинхронний двигун є найбільш масовим електричним двигуном. Ці двигуни випускаються потужністю від 0,1 кВт до кількох тисяч кіловат і знаходять застосування у всіх галузях господарства. Основною перевагою асинхронного двигуна є простота його конструкції і невисока вартість. Однак за принципом своєї дії асинхронний двигун у звичайній схемі включення не допускає регулювання швидкості його обертання. Особливу увагу слід звернути на те, що щоб уникнути значних втрат енергії, а, отже, для короткозамкнених асинхронних двигунів щоб уникнути перегріву його ротора, двигун повинен працювати в тривалому режимі з мінімальними значеннями ковзання.
Розглянемо можливі способи регулювання швидкості асинхронних двигунів (див. рис.1). Швидкість двигуна визначається двома параметрами: швидкістю обертання електромагнітного поля статора ω 0 і ковзанням s: Рис.1. Класифікація способів регулювання асинхронних двигунів
Виходячи з (1) принципово можливі два способи регулювання швидкості: регулювання швидкості обертання поля статора і регулювання ковзання при постійній величині ω 0.
Швидкість обертання поля статора визначається двома параметрами (см.3.3): частотою напруги, що підводиться до обмоток статора f 1, і числом пар полюсів двигунар п. Відповідно з цим можливі два способи регулювання швидкості: зміна частоти живлячої напруги за допомогою перетворювачів частоти, що включаються в ланцюг статора двигуна (частотне регулювання), і шляхом зміни числа пар полюсів двигуна.
Регулювання ковзання двигуна при постійній швидкості обертання поля статора для короткозамкнених асинхронних двигунів можливо шляхом зміни величини напруги статора при постійній частоті цієї напруги. Для асинхронних двигунів з фазним ротором, крім того, можливі ще два способи: введення в ланцюг ротора додаткових опорів (реостатне регулювання) і введення в ланцюг ротора додаткової регульованою е.р.с. за допомогою перетворювачів частоти, що включаються в ланцюг ротора (асинхронний вентильний каскад і двигун подвійного живлення).
В даний час завдяки розвитку силової перетворювальної техніки створені і серійно випускаються різні види напівпровідникових перетворювачів частоти, що визначило випереджальний розвиток і широке застосування частотно-регульованого асинхронного електропривода. Основними достоїнствами цієї системи регульованого електропривода є:
- Плавність регулювання і висока жорсткість механічних характеристик, що дозволяє регулювати швидкість в широкому діапазоні;
- Економічність регулювання, обумовлена тим, що двигун працює з малими величинами абсолютного ковзання, і втрати в двигуні не перевищують номінальних.
Недоліками частотного регулювання є складність і висока вартість (особливо для приводів великої потужності) перетворювачів частоти і складність реалізації в більшості схем режиму рекуперативного гальмування.
Детально принципи та схеми частотного регулювання швидкості асинхронного двигуна розглянуті нижче.
Зміна швидкості перемиканням кількості пар полюсів асинхронного двигуна дозволяє отримувати кілька (від 2 до 4) значень робочих швидкостей, тобто плавне регулювання швидкості і формування перехідних процесів при цьому способі неможливо.
Тому даний спосіб має певні області застосування, але не може розглядатися, як основа для побудови систем регульованого електроприводу.