82. Особливості будови та процесів життєдіяльності скребликів.

Скреблянки колючоголові (Acanthocephales) — тип паразитичних червів. Тіло (довж. від кількох мм до 65 см) видовжене, у більшості видів циліндричне, на передньому кінці з втяжним хоботком, вкритим гачечками. Для С. характерна первинна порожнина тіла. Нервова система складається з непарного мозкового вузла і нервових стовбурів. Травної, кровоносної і дихальної систем немає. Живлення здійснюється через покриви тіла. Роздільностатеві. Розвиток з метаморфозом; життєвий цикл зі зміною хазяїв, з яких проміжними є гол. чин. ракоподібні та комахи, остаточними — хребетні тварини. Тип С. включає 1 клас — скреблянки (Acanthocephala), що об'єднує бл. 500 видів, поширених по всій земній кулі; в СРСР — 115 видів, у т. ч. на Україні — 26. С. спричинюють тяжкі гельмінтозні хвороби, напр. скреблик — велетень свинячий (Macracanthorhynhus hiru-dinaceus) викликає макраканторинхоз свиней, С. з роду Polymorphus — поліморфоз качок.

83. Роль паразитів в коливаннях чисельності тварин.

Динаміка чисельності тварин, закономірна зміна числа особин в популяції даного вигляду протягом року (сезонна) або ряду років (багатолітня); визначається змінами народжуваності (плодючості) і смертності особин, а також їх переміщеннями (еміграцією або імміграцією). Д. ч. же. — видове пристосування до ритмів змін місцевих умов існування. Чисельність особин видів (крупні хижаки, копитні і ін.), що повільно розмножуються що мають велику тривалість життя, протягом сезону збільшується трохи. На відміну від цього, чисельність тварин, що приносять декілька пометов в рік і що швидко дозрівають, може протягом одного року або сезону підвищитися у багато разів. Так, чисельність багатьох видів гризунів в сприятливих умовах зростає від весни до осені в десятки і сотні разів, а багатьох видів комах, наприклад двокрилих, — навіть в тисячі разів. Чим вище плодючість вигляду і його здатність підвищувати інтенсивність розмноження в сприятливих умовах, тим ширше можливий діапазон коливань чисельності за рік. Зв'язок між сезонною і багатолітньою Д. ч. же. обумовлюється співвідношенням середньої тривалості життя і плодючості, залежних від морфо-фізіологічніх пристосувань вигляду до місця існування і міри властивої йому турботи про потомство. Радянський біолог С. А. Северцов (1941) розрізняв ряд типів Д. ч. ж.: від довговічних, малоплідних тварин із стійкою чисельністю (копитні) до «ефемерів» з украй нестійкою чисельністю, малою тривалістю життя і високою плодючістю (дрібні гризуни, багато комах і ін. безхребетні). При високій смертності тварин в природних умовах припинення розмноження або зниження його інтенсивності призводить до істотного зниження чисельності популяції, яка відновлюється при новому підйомі інтенсивності розмноження і виживання. У сприятливих умовах середовища новий період розмноження починається на тлі підвищеного рівня чисельності популяції, що створює передумови для спалаху чисельності вигляду (див. Хвилі життя ). На розмноження і виживання тварин роблять вплив умови існування, що як діють, так і передуючі. Для деяких видів хребетних тварин (лемінг, деякі хижі ссавці) відмічена відома багатолітня періодичність Д. ч. же. (максимуми чисельності повторюються через 3—4 роки); є вказівки на існування в деяких видів ссавців і комах 11-річного циклу Д. ч. же., що відображає циклічність сонячної активності ( мал. ). Періодичність (ритмічність) Д. ч. же. виразна в порівняно простих біоценозах (тундрі, степу, пустелі) і слабкіше виражена або практично не спостерігається в складних біоценозах, особливо у вологих тропічних лісах.