- •1.Зміст і завдання паразитології
- •2. 5. Форми співжиття організмів. Форми біотичних відносин в природі.
- •3. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •4. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини.
- •6.Прижиттєва діагностика гельмінтозів
- •8. Загальна характеристика нематодозів.
- •9. Описати методику гельмінтологічного розвитку.
- •10.Класифікація гельмінтозів
- •11.Паразитоценологія, їх предмет і завдання
- •12.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •13.Збитки, які спричиняють гельмінтози
- •14.Загальна характеристика цестодозів
- •15.Дослідження малощетинкових червів на зараженість личинками гельмінтів
- •16. Інвазія та інвзійні хвороби.
- •17. Загальна характеристика трематодозів
- •18. Методика дослідження риб та м’яса на зооантропонози
- •19. Основні заходи щодо ліквідації паразитичних хвороб.
- •22. Загальна характеристика моногеноїдозів
- •23. Взаємовідносини між паразитом і хазяями.
- •27. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •28. Мета і завдання гельмінтології
- •29. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •30. Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •31.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •32.Розвиток стьожака широкого
- •33.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварин.
- •34.Розвиток печінкового сисуна.
- •Як розвивається печінковий сисун
- •35. Особливості будови та процесів життєдіяльності цестод
- •36. Методика культивування яєць і личинок
- •37.Описати анатомію та біологію круглих червів класу нематод
- •Епітеліально-м'язовий мішок
- •Травна система
- •Кровоносна та дихальна системи
- •Видільна система
- •Нервова система
- •Статева система
- •38.Загальна характеристика гельмінтозоонозів
- •39. Методи прижиттєвої діагностики гельмінтозів
- •40. Загальна характеристика трематодозів
- •41. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Дифілоботріозу
- •42. Методика дослідження риби на моногеноїдози
- •43. Розвиток дигенетичних сисунів
- •44. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Опісторхозу
- •45.Методика дослідження обєктів довкілля на забрудненість яйцями гельмінтів
- •46.Протозоологія
- •47. Поширення паразитизму в тваринному світі
- •48. Методика гельмінтологічного розтину
- •49. Теніїдози при яких людина є дефінітивним хазяїном збудником
- •50. Основні заходи профілактики гельмінтозів
- •51. Методика дослідження риби на опісторхоз
- •52.Тооксоплазмоз тварин
- •53. Дегельмінтизація
- •54. Методика дослідження навколишнього середовища на присутність яєць гельмінтів
- •55. Хвороби що викликаються саркодовими
- •56. Форми перебігу інвазійної хвороби
- •57Методика відбору консервування та транспортування матеріалу при гельмінтозах
- •58. Цестодози
- •59.Заходи оздоровлення зовнішнього середовища від збудників гельмінтів
- •60. Описати методику проведення капіляроскопії
- •72. Методики якісного гельмінтологічного дослідження.
- •76. Хвороби, що викликаються джгутиковими.
- •77. Загальна характеристика нематодозів.
- •78. Методи посмертної діагностики гельмінтозів.
- •79. Розвиток цестод.
- •80. Антигельмінтики, їх дія, застосування.
- •81. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •82. Особливості будови та процесів життєдіяльності скребликів.
- •83. Роль паразитів в коливаннях чисельності тварин.
- •84. Дослідження безхребетних на зараженість личинками гельмінтів.
- •85. Зміст і завдання паразитології.
- •90. 87. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •88. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини. Класифікація гельмінтів за місцем локалізації в організмі
- •Методи виявлення гельмінтів у організмі людини
- •86. 89. Форми біотичних відносин в природі.
- •91.Цикли розвитку гельмінтів
- •93. Описати методику гельмінтологічного розтину
- •94.Класифікація гельмінтозів
- •95.Паразитоценологія її предмет і завдання
- •96.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •97.Мета і завдання гельмінтології
- •98. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •99.Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •100.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •101.Розвиток стьожка широкого
- •102.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварини.
- •103.Розвиток печінкового сисуна
- •104.Особливості будови та життєдіяльності цестод
- •105.Методика культивування яєць та личинок
56. Форми перебігу інвазійної хвороби
У Міжнародних медико-санітарних правилах 2005 р. визначають: «Інфекція» — поступлення і розвиток або розмноження інфекційного агента у організмі людей чи тварин, що може представляти ризик для здоров'я населення".[2]
В широкому сенсі часто під терміном «інфекція» розуміють сукупність патологічних, адаптаційно-пристосувальних і репаративних реакцій організму, що виникають у результаті його конкурентної взаємодії з патогенними й за певних умов потенційно-патогенними вірусами, бактеріями й грибами. Аналогічне явище стосовно протозоа й метазоа називається інвазія.
Але правильніше під назвою «інфекція» розуміти тільки факт зараження організму мікроорганізмами (вірусами, бактеріями, найпростішими). Тоді як з точки зору патофізіології виділяють: «Інфекційний процес» — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на укорінення і розмноження патогенного мікроорганізму в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушеного гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. «Інфекційна хвороба» — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли виникає порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними. Інфекційна хвороба може перебігати в маніфестній та субклінічній формі, коли клінічні прояви хвороби відсутні, але при обстеженні в організмі виявляються морфологічні зміни, біохімічні та імунологічні зрушення, які з часом можуть призвести до тяжких негативних наслідків. За перебігом хвороби виділять типові та нетипові форми. Так, наприклад, у осіб, що піддавалися щеплень проти висипного тифу, це захворювання протікає атипово — в легкій формі, з укороченим гарячковим періодом. Інфекційні хвороби характеризуються:
певною етіологією (патогенний мікроб або його токсини),
заразливістю, нерідко — схильністю до широкого епідемічного розповсюдження,
циклічністю перебігу,
формуванням імунітету.
Окрім того існують ще такі термінування:
Локальна інфекція — місцеве пошкодження організму під дією патогенних факторів мікроорганізму. Локальний процес, як правило виникає на місці проникнення мікроба у тканини і зазвичай характеризується розвитком місцевої запальної реакції. Розвиток локальної інфекції свідчить про достатню імунну відповідь макроорганізма, що не дає можливості поширення патогена далі в органзім. Хоча потрапляння певних факторів збудника, продуктів запалення (токсико-резорбтивна гарячка) може відбуватися. Такий розвиток інфекційної хвороби притаманний для фурункулів. абсцесів тощо;
Маніфестна інфекція — така, що має виразні клінічні прояви, нерідко загального характеру;
Субклінічна інфекція — така, в перебігу якої клінічні прояви хвороби відсутні, але при обстеженні в організмі виявляються морфологічні зміни, біохімічні та імунологічні зрушення, які з часом можуть призвести до тяжких негативних наслідків;
Латентна інфекція — стан при якому мікроорганізм, що на певному етапі живе і розмножується у тканинах організму, не породжує ніяких симптомів через формування цист як при латентному токсоплазмозі, деяких паразитозах, певних гельмінтозах тощо;
