35.Демографічні передумови розвитку економ. Укр.

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення, не лише виробних матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач, тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці. Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки: - чисельність населення країни(регіону), його динаміка, характер відтворення; -розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції; - статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації; -структура зайнятості населення; -національний склад населення; -демографічна політика держави. У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни або регіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці). А проте країна з великою кількість населення, як правило, має чималий валовий внутрішній продукт. Наприклад, за цим показником Індія, що розвивається, перевершує такі високо розвинуті країни, як Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Швеція. З тієї ж причини Китай , попри нижчу продуктивність праці, випередив за обсягом виробництва Німеччину, Великобританію, Францію. Забезпечення потреб ( хоча б елементарних) населення – найголовніший заохочуваний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону – один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на данний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл лікарень тощо. Навіть власник невеликого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого регіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу.

36.Сутність державної регіональної політики, її мета та завдання.

Державна регіональна політика – система цілей, заходів, засобів та узгоджених дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування для забезпечення високого рівня якості життя людей на всій території країни з урахуванням особливостей її регіонів, економічної та

Охоплює всю систему відносин між державою і регіонами, з одного боку, та між регіонами з іншого. Метою державної регіональної політики є створення умов для ди­намічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, поглиблення процесів ринкової трансформації, підвищен­ня рівня життя населення, забезпечення гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина. До основних за­вдань регіональної політики було віднесено:

- запровадження більш глибокого вивчення та оцінки внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу кожного регіону, розроблення комплексних право­вих, організаційних, економічних та інших механізмів його ефективного використання;

- здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу;

- поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян;

- широкий розвиток підприємництва як головного фактора соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, підви­щення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів;

- зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці, що є одним з головних чинників підвищення конкурентоспроможності дер­жави на міжнародних ринках;

- забезпечення спроможності територіальних громад та ор­ганів місцевого самоврядування в межах, визначених законо­давством, самостійно та відповідально вирішувати питання со­ціально-економічного розвитку, створення ефективних ме­ханізмів їх активної участі у формуванні та проведенні держав­ної регіональної політики;

- удосконалення фінансових міжбюджетних відносин, ви­роблення чітких критеріїв і ефективних механізмів надання державної підтримки розвитку регіонів;

- досягнення продуктивної зайнятості населення, стабіліза­ції та поліпшення демографічної ситуації в державі;

- подальше вдосконалення державної системи охорони до­вкілля та використання природних ресурсів, механізмів та інст­рументів вироблення і реалізації екологічної політики;

- налагодження міжнародного співробітництва у сфері регіо­нальної політики, наближення національного законодавства з цьо­го питання до норм і стандартів Європейського Союзу, а також роз­витку транскордонного співробітництва як дієвого засобу зміцнен­ня міждержавних відносин та вирішення регіональних проблем.