- •Екзаменаційні питання з курсу «Історія української культури» (міжфак)
- •1.Теоретико-методологічні аспекти курсу “Історія української культури”.
- •2.Українська культура як історичний феномен: загальна характеристика
- •3.Предмет і завдання курсу “Історія української культури”, його місце в системі дисциплін вищих навчальних закладів України.
- •4.Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи.
- •5.Язичництво: питання його розквіту і занепаду в українській традиційній культурі.
- •6.Матеріальні й духовні цінності населення Київської Русі.
- •8. “Повість минулих літ” – найвизначніша пам’ятка літописання Русі-України.
- •9. Культурне життя Русі-України в хііі – першій половині хvі ст.
- •10.Вплив Візантії на формування архетипів української психокультури.
- •11. Роль братств та братських шкіл в українській культурі.
- •12. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •13. Українське культурно-національне відродження другої половини хvі – першої половини хvіі ст. Діяльність в.-к. Острозького та інших меценатів.
- •14. Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія – досконалі зразки релігійного тексту та друкарського мистецтва хvі ст.
- •15. Життя на Великому Кордоні: козацький побут.
- •16. Військове мистецтво козаків.
- •17. Козацьке бароко як самобутнє культурне явище українців.
- •18. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії. Стефан Яворський. Феофан Прокопович.
- •19. Українська культура середини – другої половини хvііі ст.
- •20. Троїцький собор у Новомосковську
- •21. Початки модерного культурно-національного відродження України.
- •22. Українські романтики кінця хvііі – першої половини хіх ст.
- •23. Козацький міф в українській культурі.
- •24. Українська культура хіх ст. Між західництвом та слов’янофільством.
- •25. Структура української культури на етапі переходу від традиційного до модерного суспільства (хіх – початок хх ст.)
- •26. Самобутність подружніх стосунків в українській культурній традиції.
- •27. Історичні умови еволюції української культури в епоху модерності.
- •28. Характерні особливості української культури другої половини хіх – початку хх ст
- •29. Модерн і формування інтелектуального середовища в Україні. Історія університетів.
- •30. Кобзарство. Розвиток українського музикального мистецтва в хіх ст.
- •31. Модерн в українській архітектурі та живописі (рубіж хіх–хх ст.). Владислав Городецький
- •32. Модернізм в українській літературі. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •33. Культурне життя в Україні доби революції 1917–1921 рр.
- •34. Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності
- •35. Політика русифікації (хvііі – початок ххі ст.), її наслідки для розвитку української культури.
- •36. Більшовицька політика боротьби з неписьменністю: ідеологічні й культурні аспекти.
- •37. Українська література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •38. Спілки 1920–1930-х років в Україні та їхній вплив на українське мистецтво.
- •39. Етика й естетика радянського тоталітаризму в Україні.
- •40. Українська наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво, спорт у роки Другої світової війни.
- •41. Національна складова трансформації української культури на радянський манер.
- •42.Леонід Биков
- •43. Історія радянської повсякденності в Україні: звичаї, манери, побутові практики.
- •44. Історія української церкви хх ст. У постатях: Іван Огієнко, Андрій Шептицький, Йосип Сліпий
- •45. Українська культура в роки “застою” та “перебудови”. Тренерський талан Валерія Лобановського.
- •46. Українці на зламі культурних епох (рубіж хх – ххі ст.). Оксана Забужко.
- •47. Українська наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво, спорт у 1990-і рр. – на початку ххі ст. Видатні українські спортсмени сучасності.
- •48. Постмодерн і українство.
- •49. Сучасне українське суспільство і проблема співіснування субкультур.
- •50. Українська культура в умовах глобалізаційних викликів і перспективи її подальшої трансформації.
- •51. Володимир Мономах та його “Повчання”.
- •52. Перші слов’янські (українські) книгодрукарі.
- •53. Творча діяльність Франциско Скорини та Івана Федоровича (Федорова).
- •54. Світ Івана Вишенського.
- •55. Великий Петро Могила
- •56. Меценатська діяльність Івана Мазепи.
- •58. Микола Гоголь – останній “малоросійський” геній
- •59. Іван Котляревський і початки “українського відродження”.
- •60. Феномен Тараса Шевченка.
- •61. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •62. Життя і творчість Пантелеймона Куліша
- •63. Перший український політолог Михайло Драгоманов
- •64. Драматургія і театральне мистецтво в хіх – на початку хх ст. Корифеї українського театру.
- •65. Феномен Івана Франка.
- •66. Художня творчість Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Івана Їжакевича, Івана Труша.
- •67. Співучий талант с. Крушельницької
- •68. Михайло Грушевський і його внесок до національної культури українців.
- •69. Памятники б. Хмельницькому (Михайло Микешин) та г. Сковороді (Іван Кавалерідзе).
- •70. Олександр Довженко і його культурна спадщина. Проблема бюрократичного тиску на культуру.
- •71. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •72. Творчість українських митців – зачинателів нових течій у світовому мистецтві: к. Малевич. М. Бойчук.
- •73. Доля пісень Володимира Івасюка.
- •74. Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •75. Феномен Ліни Костенко
58. Микола Гоголь – останній “малоросійський” геній
1814, 20 березня (1 квітня) - народився в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. В небагатій поміщицькій сім’ї. 1818 -1819 — навчається в Полтавському повітовому училищі разом зі своїм братом, Іваном. 1821-1828 - навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. 1828 - переїзд в Петербург, де служив чиновником. Видає під псевдонімом В.Алов романтичну поему «Ганс Кюхельгартен». 1829 — Гоголь їде до Німеччини, з якої повертається тільки у вересні. 1830 — Пише першу повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». 1830-1831 — зближення з В.А.Жуковським, А. С. Пушкіним, що робить вплив на його долю та літературну діяльність. 1831-1832 — вихід у світ 1-й і 2-й частин «Вечорів на хуторі біля Диканьки». 1831-1835 — викладач історії в Патріотичному інституті. 1834-1835 — посада ад’юнкта на кафедрі історії в Петербурзькому університеті. 1834 - обраний у дійсні члени Товариства любителів російської словесності при Московському університеті. 1835 — надруковані «Арабески» і «Миргород». У складі збірки «Миргород» були опубліковані твори «Старосвітські поміщики», «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Вій», «Тарас Бульба». 1835-1842 — робота над поемою «Мертві душі». 1836, січень — завершена робота над комедією «Ревізор». 19 квітня — прем’єра в Петербурзі в Олександрійському театрі; 25 травня — прем’єра в Малому театрі в Москві. Після постановки комедії «Ревізор» Гоголь їде за кордон (Німеччина, Швейцарія, Франція, Рим). 1839, вересень — Микола Васильович повертається в Москву. 1842 - надрукований перший том «Мертвих душ». Надрукована повість «Шинель». 1848 - паломництво в Єрусалим. 1852, в ніч на 13 лютого — спалено рукопис II тому «Мертвих душ». 1852, 21 лютого (4 березня) — помер в Москві. У 1931 році останки Гоголя перепоховані на Новодівичому кладовищі.
59. Іван Котляревський і початки “українського відродження”.
Поштовхом до національного відродження на Лівобережжі стало зростання інтересу до історії України. Пов’язано це було з необхідністю нащадків козацької старшини потверджувати свої претензії на російське дворянство історичними документами. Початок українського національного відродження на Слобожанщині пов’язаний з відкриттям 1805 р. Харківського університету. Це був перший вищий навчальний і науковий заклад європейського типу на українських землях, підвладних Російській імперії. Щодо західноукраїнських земель, то тут процес національного відродження розпочався у Закарпатті наприкінці XVIII ст., пов’язаний з діяльністю єпископа А. Бачинського, звідки перейшов на Галичину, і лише в середині XIX ст. – на Буковину. Національно-культурне відродження розвивалося в кількох напрямках, серед яких слід виділити етнографічний, літератур но-мовний, театрально-драматургічний, історичний.Початок українського відродження традиційно пов’язується з виходом у світ першої частини “Енеїди” Івана Котляревського (1798) – першого твору нової української літератури, написаного живою народною мовою. Хоча “Енеїда” була новим явищем української культури, а все ж таки явищем, глибоко закоренілим у минулій епосі – козацькій добі. Сам факт, що Котляревський переодягнув персонажів Вергілія – римських героїв й богів Олімпу – в українські шаровари, вишивані сорочки і свитки, свідчив про тісний зв’язок “Енеїди” з народною пам’ятю про козацтво. Іван Петрович Котляревський ( 9 вересня 1769, Полтава — 10 листопада 1838) — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами.
