58. Микола Гоголь – останній “малоросійський” геній

1814, 20 березня (1 квітня) - народився в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. В небагатій поміщицькій сім’ї. 1818 -1819 — навчається в Полтавському повітовому училищі разом зі своїм братом, Іваном. 1821-1828 - навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. 1828 - переїзд в Петербург, де служив чиновником. Видає під псевдонімом В.Алов романтичну поему «Ганс Кюхельгартен». 1829 — Гоголь їде до Німеччини, з якої повертається тільки у вересні. 1830 — Пише першу повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». 1830-1831 — зближення з В.А.Жуковським, А. С. Пушкіним, що робить вплив на його долю та літературну діяльність. 1831-1832 — вихід у світ 1-й і 2-й частин «Вечорів на хуторі біля Диканьки». 1831-1835 — викладач історії в Патріотичному інституті. 1834-1835 — посада ад’юнкта на кафедрі історії в Петербурзькому університеті. 1834 - обраний у дійсні члени Товариства любителів російської словесності при Московському університеті. 1835 — надруковані «Арабески» і «Миргород». У складі збірки «Миргород» були опубліковані твори «Старосвітські поміщики», «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Вій», «Тарас Бульба». 1835-1842 — робота над поемою «Мертві душі». 1836, січень — завершена робота над комедією «Ревізор». 19 квітня — прем’єра в Петербурзі в Олександрійському театрі; 25 травня — прем’єра в Малому театрі в Москві. Після постановки комедії «Ревізор» Гоголь їде за кордон (Німеччина, Швейцарія, Франція, Рим). 1839, вересень — Микола Васильович повертається в Москву. 1842 - надрукований перший том «Мертвих душ». Надрукована повість «Шинель». 1848 - паломництво в Єрусалим. 1852, в ніч на 13 лютого — спалено рукопис II тому «Мертвих душ». 1852, 21 лютого (4 березня) — помер в Москві. У 1931 році останки Гоголя перепоховані на Новодівичому кладовищі.

59. Іван Котляревський і початки “українського відродження”.

Поштовхом до національного відродження на Лівобережжі стало зростання інтересу до історії України. Пов’язано це було з необхідністю нащадків козацької старшини потверджувати свої претензії на російське дворянство історичними документами. Початок українського національного відродження на Слобожанщині пов’язаний з відкриттям 1805 р. Харківського університету. Це був перший вищий навчальний і науковий заклад європейського типу на українських землях, підвладних Російській імперії. Щодо західноукраїнських земель, то тут процес національного відродження розпочався у Закарпатті наприкінці XVIII ст., пов’язаний з діяльністю єпископа А. Бачинського, звідки перейшов на Галичину, і лише в середині XIX ст. – на Буковину. Національно-культурне відродження розвивалося в кількох напрямках, серед яких слід виділити етнографічний, літератур но-мовний, театрально-драматургічний, історичний.Початок українського відродження традиційно пов’язується з виходом у світ першої частини “Енеїди” Івана Котляревського (1798) – першого твору нової української літератури, написаного живою народною мовою. Хоча “Енеїда” була новим явищем української культури, а все ж таки явищем, глибоко закоренілим у минулій епосі – козацькій добі. Сам факт, що Котляревський переодягнув персонажів Вергілія – римських героїв й богів Олімпу – в українські шаровари, вишивані сорочки і свитки, свідчив про тісний зв’язок “Енеїди” з народною пам’ятю про козацтво. Іван Петрович Котляревський ( 9 вересня 1769, Полтава — 10 листопада 1838) — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами.