Металургійний комплекс України

Металургійний комплекс — це сукупність видобув­них та обробних галузей промисловості, підприємства яких ви­добувають та збагачують руди чорних і кольорових, благородних та рідкісних металів, виробляють чавун, сталь, прокат, металеві труби, феросплави, кольорові метали, кокс, вогнетриви, нерудну металургійну сировину; здійснюють обробку чорних і кольоро­вих металів. Це — базовий господарський комплекс України. Ме­тал у сучасних умовах є фундаментом розвитку промисловості та

інших галузей

Металургія виконує провідну роль у районоформуванні, оскіль­ки в металургійних районах розміщуються виробництва, які спо­живають багато металу. Це підприємства важкого, енергетично­го, транспортного і сільськогосподарського машинобудування та тракторобудування.

За наявними потужностями металургійний комплекс України нині займає п’яте місце у світі.

Основою металургійного комплексу України є чорна металур­гія, яка дає майже 96 % продукції всього комплексу.

Майже всі підприємства чорної металургії розміщені пе­реважно у чотирьох областях України: Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій.

Загальні запаси залізної руди в Україні оціню­ються в ЗО—32 млрд т, у тому числі майже 25 млрд т — балансо­ві запаси. Сконцентровані вони в Криворізькому і Керченському басейнах та залізорудних районах — Кременчуцькому і Білозерсь- кому. Залізні руди представлені багатими рудами (вміст заліза — 60 % і вище), бідними залізистими кварцитами (до 30—40 %) та бурими залізняками (27—ЗО % заліза в руді).

Загальні за­паси марганцевих руд у країні становлять понад 3 млрд т і скон­центровані в двох марганцеворудних басейнах: Нікопольському (Дніпропетровська область) та Велико-Токмацькому (Запорізька область).

Основні принципи розміщення підприємств чорної металургії України поглядають у орієнтації на сировинну базу і довізне паливо — металургійні підприємства Придніпров’я, на паливну ба­зу і довізну сировину — металургійні підприємства Донбасу.

В чорній металургії України спостерігається досить низький рівень використання прогресивних технологічних досягнень і в гірничорудній промисловості. Випуск продукції на застарілому обладнанні і за відсталими технологіями призводить до високої собівартості й низької якості, а отже, і до неконкурентоспроможності продукції галузі.

Існує також незбалансованість структури виробництва та споживання продукції чорної металургії. Нині Україна виробляє металопродукції більше, ніж споживає і значну частину її експор­тує. Разом з цим, Україна змушена завозити для власних потреб інші види металургійної продукції, які не виробляються в країні або яких недостатньо.

Серйозним недоліком галузі є її майже повна орієнтація на експорт. Нині більше третини продукції чорної металургії Украї­ни експортується, тоді як у розвинутих країнах близько 80 % продукції витрачаються на внутрішнє споживання. Недоскона­лою є і структура експорту металопродукції.

Другою важливою галуззю металургійного комплексу Украї-

ни є кольорова металургія. Це галузь важкої промисловості, яка

включає видобуток руд кольорових_; благородних і рідкісних ме­талів, їх збагачення та переробку. Її розвиток пов’язаний із сучасною науково-технічною революцією і зумовлюється зростаю­чими обсягами споживання кольорових і рідкісних металів у нау- комістких галузях економіки — атомній енергетиці, електронній промисловості, виробництві засобів зв’язку, ракетобудуванні, у виробництві космічної техніки тощо.

У структурі виробництва кольорових металів провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона розвинута на Миколаївсь­кому глиноземному заводі.

Це родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті (Стебник, Калуш), солоної ропи Сиваша, титанові руди Іршансь- кого (Житомирська область) та Самотканського (Дніпропетров­ська область) родовищ.