3. Огляд картин російських художників «срібної доби», визначення в них рис модернізму, авангардизму

4. Робота з опорно-логічною схемою провідних модерністських й авангардистських напрямів і течій «срібної доби» російської поезії, їх представників та поетів поза літературними угрупованнями (див. схему на наступній сторінці)

Учитель. Доля більшості митців цієї доби склалася трагічно; фізично були знищені М. Гумільов, О. Мандельштам; змушені були емігрувати Д. Мережковський, 3. Гіппіус; М. Цвєтаєва, С. Єсенін. В. Маяковський покінчили життя самогубством; зазнали переслі­дувань від влади Б. Пастернак, А. Ахматова — їх твори тривалий час не друкували.

110

Усі уроки світової літератури. 11 клас

Сатирик	Викриття міщанства, посеред­ності	Саша Чорний («Хронічний сатирик»)
Позагрупові поети		І. Бунін, І. Аннен-ський, М. Цвєтаєва
« Новосе лянська поезія»	Увага до долі російського народу, особливо селянства; пісенний характер; міфологіч-ність і релі­гійність	М. Клюєв, С. Кличков, С. Єсенін
Футуризм	Заперечення спадщини минулого; незрозуміла мова, слово­творчість; соціальний протест; епатаж	В. Маяковський, В. Хлєбніков, Б. Пастернак, І. Северянін, В. Каменський таін.
Акмеїзм	Джерела у французько­му класицизмі; витончена, але свіжа й проста поетична мова; точний образ; деталізування (« особистісний мікроскоп»)	А. Ахматова, 0. Мандельштам, М. Гумільов, М. Кузьмін таін.
Символізм	Підвищена увага до музи­ки слова; звернення до містичної філософії; невиразне, невизначене розуміння світу через тонкі натяки й напівтони	Старше покоління В. Брюсов, Ф. Сологуб, Д. Мережков-ський, 3. Гіппі-ус, К. Бальмонт Молодше покоління 0. Блок, А. Бєлий, А. Бальмонт
Напрям, течія	Особли­вості	Пред­ставни­ки

111

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

5. Повідомлення учня про життєвий і творчий шлях О. Блока

Яка жага безумна — жить. Все здійснене обожествити, І втілити все нерозкрите, В нечуваному продзвеніть! —

пише молодий поет Олександр Блок, спо­ внений оптимізму, надій на «свободу яс­ нокрилу» , закоханий у Прекрасну Даму. Його називають одним із найяскравіших представників символізму, що увібрав у своїй творчості найкращі здобутки ро­ сійської класичної лірики та модерні фі­ лософські ідеї В. Соловйова. Олександр Блок

Народився Олександр Блок у Петер­бурзі в старовинній шляхетній родині.

Батька хлопець майже не знав, бо мати, невдоволена шлюбом, швидко розлучилася з чоловіком. Виховувався майбутній поет у родині діда, відомого вченого-ботаніка О. Бекетова. Навчався на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, тоді ж почав писати. Перший юнацький цикл віршів мав латин­ську назву, у перекладі — «Напередодні світу». У 23 роки поет одружився з Любов'ю Менделєєвою, дочкою знаменитого вченого-хіміка. Своїй коханій Блок присвятив збірку «Вірші про Прекрасну Даму», яка вийшла 1905 року й принесла йому славу. Тоді ж поет познайомився з відомим символістом Андрієм Бєлим; у журналі «Новий шлях» виходять друком десять його поезій.

О. Блок пише публіцистичні статті, у яких висловлює думки про необхідність подолання прірви між інтелігенцією та народом, про суспільну роль митця.

Працює над поетичними циклами « Сніжна маска», « Вільні дум­ки», «Страшний світ», «Ямби», «Італійські поезії», «Різні вірші», «Арфи та скрипки», «Кармен», «Батьківщина» та ін., над поема­ми «Нічні фіалки», «Солов'їний сад», п'єсою «Троянда і хрест». 1916 року Блок був мобілізований на фронт, служив у військово-будівельному загоні; через рік почав працювати в слідчій комісії Тимчасового уряду. Соціалістичну революцію сприйняв як бурю, що здатна очистити життя від скверни, зруйнувати старий облуд­ний світ.

У перші повоєнні роки пережив творчій злет, висловивши своє ставлення до сучасного та історичного піляхів Росії у творах

112

Усі уроки світової літератури. 11 клас

«Дванадцять», «Скіфи» та ін. Однак реалії радянського часу при­несли поетові розчарування.

1921 року поет помер у Петрограді. Символізм О. Блока мав національно-самобутній характер. Від містичної замкненості в осо­бистих переживаннях поет приходить до художнього осмислення реальності й усвідомлення своєї єдності з народом і батьківщиною. Розчарування у філософських ідеях, які він наслідував, привели до появи урбаністичних та апокаліптичних мотивів у творчості, «жит­тєвих досвідів», що їх митець виніс зі своїх сутичок із «страшним світом».