I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У Біблії визначається сім смертних гріхів людини: заздрість, жадібність, блуд (розбещеність), ненажерливість, гор­довитість, зневіра, гнівливість. М. Булгаков у романі намагається виявити в героїв духовну опору, яка допомагає їм протистояти спо­кусі, гріху. Та не завжди людина може вивищитися над сірою по­всякденністю, рутиною, а тому з'являється перед нами у своїй мо­ральній голизні, перетворюється на істоту другого сорту, точніше сказати, «другоїсвіжості».

Приголомшлива за своєю глибиною й силою людська драма роз­гортається на фоні легковажного життя сучасних авторові героїв роману. І відчуття фантасмагорії виникає не стільки через присут­ність Воланда, скільки через людську неповноцінність, безглуз­дість існування всіх цих берліозів, босих, лиходєєвих та ін. Про це — на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок учнів

1. Перегляд інсценівок (діалоги Сокова і Воланда, Воланда і Фагота-Коров'єва під час сеансу чорної магії та ін.)

2. Евристична бесіда

(За бажанням, учитель може організувати роботу в групах.)

/ семестр. Із літератури першої половини XX ст.

79

• 3 якою метою Воланд прибув до Москви? (Подивитися, як змі­нилися люди за 300 років, і відновити справедливість.)

• Яких висновків дійшов Воланд? (Люди не змінилися, їх ще біль­ше зіпсувало «квартирне питання».)

♦ Кого, як і за що покарали Воланд і його почет? (Директора вар'єте Степана Лиходєєва викидають із Мо­ скви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «...Взагалі вони, — доповідає Коров'єв, говорячи про Степана в множині, — останнім часом страшенно свинячать. Пиячать, вступають у зв'язки із жінка­ ми, використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм до­ ручено. Начальству замилюють очі.

— Машину даремно ганяє службову! — наябедничав і кіт».

Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, як і в Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільнен­ням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко» — завідувача грибозаготівельним пунктом.

Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили й Ни-канору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлив­ся на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з ви­довищ, типовим бюрократам і неробам.

Але дуже суворі покарання чекають чомусь на тих, у кого, на перший погляд, незначні вади. Майстер визначає їх так: людина без сюрпризу всередині, або людина без фантазії.

Фінансовому директорові вар'єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Во-ланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смика­ється.

На буфетника вар'єте, який торгував несвіжою рибою, Во­ланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише одна — перша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.

Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття. Чому так? Бер­ліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цьо­го не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає

80

Усі уроки світової літератури. 11 клас

до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Іва­на Бездомного.)

• Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? {Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу»)

• Які риси людей при цьому виявилися?

• Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні не­щастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? {Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хви­лин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байду­жість та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.)

• Які прикмети дійсності 1930-х років проступають у творі М. Булгакова? {Згадка про Соловки, «нехороша квартира», з якої безслідно зникають люди; вияви «пильності» щодо іно­земців — імовірних шпигунів; доноси та ін.)

Учитель. Сатира, іноді дуже їдка, вихлюпується на «москов­ських» сторінках роману. Маестро Воланд офіційно проводить се­анси чорної та білої магії на сцені, але половина вистави — поза сценою. Чому? Тому що забагато «об'єктів» для вистави в Москві розвелося. Люди забули про своє справжнє призначення, і тому до них прийшов Воланд.

М. Булгаков широко використовує іронію та гротеск, точно під­мічає і змальовує психологічні особливості обивателів, передбача­ючи їхню реакцію на події та вчинки. І це свідчить про велику май­стерність, геніальність письменника.