^Зміст

Вступ …………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ І Правовий статус дистанційно працюючих жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області………………………………………….5

1.1Дистанційно працюючі жінки як суб’єкти трудових правовідносин села Завадів Стрийського району Львівської області………………………………… 5

1.2Права та обов’язки дистанційно працюючих жінок села Завадів Стрийського району Львівської області………………………………………….. 8

1.3Правове регулювання оплати дистанційної праці робітників села Завадів Стрийського району Львівської області…………………………………………. 17

РОЗДІЛ ІІ Проблеми та перспективи розвитку дистанційної праці для жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області……………. 21

2.1 Проблеми розвитку дистанційної праці для жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області………………………………………… 21

2.2 Перспективи розвитку дистанційної праці для жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області……………………………………….....24

РОЗДІЛ ІІІ Аналіз та перспективи здійснення дистанційної праці жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області……………………….. 29

3.1Шляхи вирішення проблеми урізноманітнення дистанційної праці для жінок у селі Завадів Стрийського району Львівської області…………………. 29

3.2 Аналіз переваг розвитку дистанційної праці у селі Завадів Стрийського району Львівської області……………………………………………………….. 33

Висновки……………………………………………………………………….. 36

Список використаних джерел…………………………………………………. 38

ВСТУП

Актуальність даної теми: головним аспектом для написання даної роботи є пошук шляхів для вирішення основних проблем пов’язаних з проблемою дистанційної праці жінок в селі Завадів Стрийського району Львівської області . Дана тема є однєю з найбільш болючих для даного населеного пункту, оскільки там проживає досить велика кількість жінок, які з тих чи інших причин не мають можливості працевлаштуватися в повній мірі на роботу на місці.

Дистанційне працевлаштування як вид трудової діяльності останнім часом набув широкої популярності серед жінок які перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Це пов'язано з активним переходом до ринкових відносин, коли люди вже не чекають від держави вирішення питання працевлаштування, а йдуть прямо на ринок, тобто до потенційних споживачів з пропозицією надати ті, чи інші послуги, продати товари. Вагітні жінки, жінки з обмеженою дієздатністю, інваліди, пенсіонери та інші, з якихось причин не здатні до трудової діяльності за межами власного будинку, дуже часто мають потребу в роботі. Але в сучасних умовах їх праця рідко виявляється затребуваним. Причина цього не в тому, що їх робота нікому не потрібна - а скоріше у відсутності оперативного зв'язку працівник - роботодавець. Дистанційна праця може використовуватися у ремісництві, простому виробництві, художні промисли, в опрацюванні та оформленні продукту; крім того, це можуть бути телефонні та Інтернет-послуги. Дистанційна праця є гарантом акуратності, оперативності, високого ступеня уважності до результату. Сьогодні існують кадрові фірми, які допомагають використовувати працю надомних працівників для роботодавців. Шляхом залучення до роботи вагітних жінок, жінок з обмеженою дієздатністю, інвалідів, пенсіонерів підприємство може використовувати різні схеми пільгового оподаткування які не суперечать чинному законодавству. Крім того, трудове законодавство забезпечує право громадян-інвалідів та людей з обмеженою рухової активності на працю.

РОЗДІЛ І ПРАВОВИЙ СТАТУС ДИСТАНЦІЙНО ПРАЦЮЮЧИХ ЖІНОК В СЕЛІ ЗАВАДІВ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Дистанційно працюючі жінки як суб’єкти трудових правовідносин села Завадів Стрийського району Львівської області

Дистанційно працюючими вважаються жінки, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома з матеріалів і з використанням інструментів і механізмів, що виділяються роботодавцем або придбаних надомником за свій рахунок. Особливості регулювання праці дистанціно працючих працівників регулюються Кодексом законів про працю. Переважне право на укладення трудового договору на дому надається: 1) жінкам, які мають дітей віком до шістнадцяти років (дітей-інвалідів - до вісімнадцяти років); 2) інвалідам та пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії); 3) особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендований праця в надомних умовах; 4) особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіють членами сім'ї, які за станом здоров'я потребують догляду; 5) особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (в міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; 6) особам, які з об'єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в даній місцевості. Організація праці в надомних умовах допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, також практичні навички або які можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. Наймач надає в безкоштовне користування працівників-надомників інструменти, обладнання, механізми і пристосування, своєчасно здійснює їх ремонт. У тих випадках, коли дистанційоно працюючий працівник використовує свої інструменти, обладнання, механізми і пристосування, йому виплачується за їх зношування компенсація (амортизація), розмір і порядок виплати якої визначаються за домовленістю з наймачем.[5] За згодою сторін працівнику-надомнику можуть відшкодовуватися і інші витрати, пов'язані з виконанням для наймача роботи на дому (вартість електроенергії, води і т.д.). Конкретний вид роботи для дистанційних працівників вибирається з урахуванням їх професійних навичок і стану здоров'я. Окремі види дистанційних робіт відповідно до загальних правил протипожежної безпеки та санітарії, а також житлово-побутовими умовами дистанційних працівників можуть допускатися тільки з дозволу відповідних органів. Порядок і строки забезпечення сировиною, матеріалами і напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів (якщо вироби виготовлялися з власних матеріалів), вивезення готової продукції встановлюються у трудовому договорі і (або) колективному договорі. У випадках, коли дистанційні працівники виконують роботу в інших організаційно-технічних умовах (використання своїх інструментів, обладнання і т.д.), наймач з урахуванням економічної доцільності може встановлювати для них норми виробітку виходячи з конкретних умов виконання роботи вдома. Вся виконувана робота оплачується працівникам-надомників в одинарному розмірі, якщо трудовим договором не передбачено більш висока оплата. Наймач вправі преміювати працівників-надомників відповідно до чинного в нього положення про преміювання, колективним і трудовим договорами. Конкретний вид роботи для надомників вибирається з урахуванням їх професійних навичок і стану здоров'я. Окремі види дистанційних робіт відповідно до загальних правил протипожежної безпеки та санітарії, а також житлово-побутовими умовами надомників можуть допускатися тільки з дозволу відповідних органів. Порядок і строки забезпечення сировиною, матеріалами і напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів (якщо вироби виготовлялися з власних матеріалів), вивезення готової продукції встановлюються у трудовому договорі і (або) колективному договорі.[7] У випадках, коли надомники виконують роботу в інших організаційно-технічних умовах (використання своїх інструментів, обладнання і так далі), наймач з урахуванням економічної доцільності може встановлювати для них норми виробітку виходячи з конкретних умов виконання роботи вдома. Вся виконувана робота оплачується надомників в одинарному розмірі, якщо трудовим договором не передбачено більш висока оплата. Наймач вправі преміювати надомників відповідно до чинного в нього положення про преміювання, колективним, трудовим договорами. Соціальне страхування надомників проводиться в порядку, встановленому законодавством.[5] Дистанційним працівникам надається трудову відпустку тривалістю не менше 21 календарного дня.[2] Дистанційним працівникам, визнаним інвалідами, надається трудову відпустку тривалістю 30 календарних днів. Вони мають право на додаткову відпустку за тривалий стаж роботи на одному підприємстві до 4 календарних днів, якщо на підприємстві таку відпустку передбачений. Порядок надання додаткової відпустки за тривалий стаж роботи визначено загальними нормами законодавства. Крім того, їм може надаватися додаткова заохочувальний відпустку, встановлений за рахунок власних коштів наймача колективним, трудовим договорами або особисто наймачем, а також відпустки без збереження заробітної плати відповідно до законодавства