2.2 Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності

Це метод заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції й бази порівняння і їхньому зіставленні.

Результат оцінки:

- чи досягнуть рівень у цілому;

- по яких параметрах він не досягнутий;

- які з параметрів найбільше сильно відрізняються від базових.

За базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентноздатності проводиться аналогічно по формулі:

_;,

або

,

де - одиничний (відносний) показник конкурентноздатності по -му технічному параметрі;

- величина -го параметра для аналізованої продукції;

- величина -го параметра для виробу, прийнятого за зразок.

Аналіз результатів оцінки:

- з формул і обирають ту, у якій росту одиничного показника відповідають підвищення конкурентноздатності (наприклад, для оцінки продуктивності - формула , а для питомої витрати палива - формула );

- якщо технічні параметри продукції не мають фізичної міри (наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для додання цим параметрам кількісних характеристик необхідно використати експертні методи оцінки в балах.

2.2.1 Розрахунок одиничних показників за технічними параметрами

Для позитивних показників виконуємо розрахунок одиничного відносного показника конкурентоспроможності за формулою (2.1):

,

1. Відносний показник за кількістю комплектів посуду;

q_n= = 1

q_b= = 0,67

q_in= = 1

q_ar= = 0,75

2. Відносний показник за кількістю програм

q_n= = 0,75

q_b= = 1,25

q_in= = 0,75

q_ar= = 1

Для негативних показників виконуємо розрахунок одиничного відносного показника конкурентоспроможності за формулою (2.2):

,

3. Відносний показник по витраті води

q_n= = 0,9

q_b= = 1,35

q_in= = 1,1

q_ar= = 1,4

4. Відносний показник по шуму:

q_n= = 1,02

q_b= = 1,04

q_in= = 0,94

q_ar= = 0,98

5. Відносний показник за витратами електроенергії:

q_n= = 1

q_b= = 1,4

q_in= = 1,1

q_ar= = 1,4

Зводимо всі одиничні відносні показники до табл. 2.2

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку відносних одиничних показників

	New	Beko	Indesit	Ardo
q1	1	0,67	1	0,75
q2	0,9	1,35	1,1	1,4
q3	0,75	1,25	0,75	1
q4	1,02	1,04	0,94	0,98
q5	1	1,4	1,1	1,4

За отриманим даними будуємо діаграму в Excel (рис.2.2).

Рисунок 2.2 – Розподіл відносних одиничних показників якості посудомийної машини за технічними параметрами

За отриманими показниками за технічними параметрами не можна точно визначити, яка з даних моделей є найбільш конкурентоспроможною, тому що одиничні показники для різних моделей найкращими виявляються різні показники.

2.2.2 Розрахунок одиничних показників за економічними параметрами

Ціна – це негативний показник, тому розрахунок одиничного відносного показника конкурентоспроможності виконуємо за формулою (2.2):

.

Одиничні показники за економічними параметрами:

q_n= = 1,14

q_b= = 1,27

q_in= = 1,15

q_ar= = 1,21

За економічними параметрами можна визначити, що модель Beko більше конкурентоспроможна, тому що в неї найвищий коефіцієнт конкурентоспроможності, в той самий час Модель New не конкурентно спроможна по цінової політики, тому вихід на ринок для неї будить дуже складним.

Таким чином, диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентноздатності аналізованої продукції або наявності в неї недоліків у порівнянні з товаром - аналогом. Він може використатися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо при її порівнянні з гіпотетичним зразком. Але він не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра та не дає однозначної відповіді, яка модель найкраща.