- •VIII.Запитання для складання заліку (загальна частина)
- •Поняття господарського права. Співвідношення господарського з іншими галузями права.
- •Предмет, метод, принципи правового регулювання господарського права.
- •Поняття, ознаки та види господарських правовідносин.
- •5.Господарська некомерційна діяльність як предмет регулювання господарського права
- •6.Наука господарського права.
- •8.Система господарського законодавства
- •12. Поняття, заходи державного контролю та нагляду за господарською діяльністю
- •13. Правила і підстави проведення планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.
- •14. Способи та форми підтримки малого підприємництва
- •15. Поняття та складові легалізації (легітимації) суб’єктів господарювання
- •3. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів
- •4. Оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами
- •5. Два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатківабо два примірники установчих документів у новій редакції.
- •19. Підстави та порядок припинення діяльності юридичних осіб.
- •20. Підстави та порядок припинення фізичних осіб –підприємців
- •21.Поняття, строки та порядок видачі ліцензії.
- •22. Підстави відмови у видачі ліцензії
- •23. Поняття, види патентування і види діяльності, що підлягають патентуванню
- •24. Дозвільна система у сфері господарювання
- •25. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права
- •26. Поняття підприємства як самостійного суб’єкта господарювання та його види
- •27. Правовий статус фізичної особи-підприємця.
- •28. Відособлені підрозділи суб’єктів господарювання, поняття, повноваження.
- •29. Правовий статус державних комерційних підприємств
- •30. Правовий статус казенних підприємств
- •32. Правовий статус та порядок утворення товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю
- •33. Господарські об’єднання – поняття, види, специфіка
- •34. Холдингові компанії та дочірні підприємства
- •35. Кредитні спілки та інші фінансові установи у сфері господарювання
- •36. Загальна характеристика та функції торгівельно-промислових палат
- •37. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •38. Право господарського відання та оперативного управління.
- •Право господарського відання
- •39. Правовий режим та види цінних паперів у господарській діяльності
- •40. Поняття та види господарських зобов’язань
- •41. Підстави виникнення та припинення господарських зобов’язань
- •Умови припинення господарських зобов'язань
- •42. Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •43. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
- •44. Склад господарського правопорушення
- •45. Загальна характеристика форм господарсько-правової відповідальності.
- •46. Стягнення збитків як основна форма господарсько-правової відповідальності
- •47. Штрафні санкції в сфері господарювання: поняття та особливості у порівнянні з загально цивільною неустойкою.
- •48. Оперативно-господарські санкції, їх види та порядок застосування
- •49. Поняття та порядок застосування адміністративно-господарських санкцій
- •50. Загальна характеристика законодавства про захист економічної конкуренції.
- •51. Поняття та ознаки монопольного (домінуючого) положення на ринку
- •52. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції: види санкцій та порядок їх застосування
- •53. Поняття недобросовісної конкуренції
- •55. Неправомірне зібрання, розголошення і використання комерційної таємниці.
- •56. Види санкції за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та порядок їх застосування
- •57. Принципи комерційного розрахунку та власного комерційного ризику у господарській діяльності
- •58. Історія виникнення та поняття неплатоспроможності та банкрутства.
- •59. Основні суб’єкти та стадії провадження у справі про банкрутство
- •60. Поняття та функції юридичної служби на підприємстві.
30. Правовий статус казенних підприємств
Згідно зі ст.76 ГК казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких: - законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; - основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; - за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; - переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним; - приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом. Отже, правовий статус казенного підприємства має значну специфіку. Особливістю казенного підприємства є те, що його створення і припинення здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі містяться вимоги до змісту рішення про створення казенного підприємства. Перетворення державних підприємств у казенні урегульовано постановою Кабінету Міністрів України “Про перетворення державних підприємств у казенні” від 30.06.1998 р. №987. 31. Правовий статус, види та порядок утворення акціонерного товариства
Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Стаття 5. Типи акціонерних товариств
1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне.
3. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
4. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
32. Правовий статус та порядок утворення товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх внесків. Розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Виконавчим органом є дирекція (колегіальний орган) на чолі з генеральним директором чи директор (одноосібний орган). Членами виконавчого органу можуть бути особи, які не належать до числа учасників товариства. Дирекція підзвітна зборам учасників і повинна здійснювати виконання їх рішень. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до внеску кожного з учасників. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників усіма учасниками, одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписане рештою учасників товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства. Командитним товариством є господарське товариство, у якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники беруть участь у діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники). Управляють справами командитного товариства лише учасники з повною відповідальністю. Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.