35. Кредитні спілки та інші фінансові установи у сфері господарювання

Кредитна спілка (КС) - це неприбуткова організація, заснована фізич­ними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та на­данні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів КС

Характерні ознаки КС

Спеціальне правове регулювання: ст.130 ГК; Закон від 20.12.2001 р. "Про кредитні спілки" 1— Закон від 12.07.2001 р. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

КС є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послу — членам КС

Основні принципи діяльності КС: добровільність вступу та свобода виходу з КС; рівноправність членів КС

Наявність статусу юридичної особи

Здійснення неприбуткової діяльності для задоволення інтересів членів КС

Ліцензування фінансової діяльності КС (діяльності по залученню внесків/вкладів членів КС на депозитні рахунки) ДКРРФП і, відповідно, включення КС до Реєстру фінансових установ

Установчий документ - статут КС

Органи управління і контролю КС: 1) загальні збори членів КС - вищип орган; 2) спостережна рада КС: обирається загальними зборами КС та підзвітна їм; 3) правління КС - виконавчий орган; 4) кредитний комітет - спеціальний орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності КС; 5) ревізійна комісія КС: здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю КС

36. Загальна характеристика та функції торгівельно-промислових палат

Торгові (або торгово-промислові) палати тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Беручи активну участь у процесі прийняття законів та інших рішень, вони користуються правом законодавчої ініціативи, направляють за проектами законів свої висновки, беруть участь у роботі уряду, парламенту та його комісій. Відповідно регіональні та місцеві палати взаємодіють з органами влади регіону, області, міста, беруть участь у прийнятті рішень з питань їх економічного розвитку. При цьому вони виходять не з політичних інтересів яких-небудь партій, а загальних інтересів усього суспільства, що має принципове значення для стійкості економічної політики власних структур.

Правовою основою створення та функціонування торгових палат є спеціальне або загальне законодавство країни, а у ряді випадків власний статут палати.

Типовими функціями торгово-промислових палат є:

- сприяє створенню професійних палат, відповідних секцій та асоціацій;

- організовує відділення для допомоги своїм членам у розгортанні їх діяльності та для полегшення розвитку торгових відносин як у Бельгії, так і за кордоном;

- забезпечує постійну підготовку, соціальне зростання та удосконалення кадрів шляхом організації колоквіумів, конгресів, семінарів, лекцій;

- готує інформацію з питань торгово-економічних відносин у європейському регіоні (законодавчі акти, статистичні дані, економічні звіти щодо регіонів та галузей промисловості);

- видає сертифікати про походження товарів;

- розповсюджує інформацію, прямо чи опосередковано пов'язану з цілями організації шляхом друкування та публікації досліджень і періодичних або неперіодичних видань;

- консультує з питань трудового законодавства та соціального захисту;

- домагається усіма можливими законними засобами прийняття заходів, що відповідають інтересам, які вона представляє, повідомляючи за необхідності владу, та відстоюючи перед ними погляди та побажання відповідних професійних палат, секцій та асоціацій [